Про це пише газета Daily Sabah.
Очільники диппредставництв перед цим майже одночасно виступили із заявою у Twitter, що вони дотримуються статті 41 Віденської конвенції про невтручання у справи країни, яка приймає, пише газета.
Дипломати виконали свої зобов'язання за цією статтею конвенції і "тепер будуть обережнішими у своїх заявах", вважає Ердоган. Він сказав, що позитивно сприйняв їхню заяву.
Туреччина не мала на меті створити кризу, додав Ердоган.
Ердоган 23 жовтня доручив МЗС Туреччини оголосити персонами нон ґрата послів Німеччини, Швеції, США, Франції, Фінляндії, Данії, Норвегії, Нідерландів, Канади та Нової Зеландії.
18 жовтня посли цих країн закликали звільнити голову культурного фонду Anadolu Kültür AŞ Османа Кавалу, якого обвинувачували в участі у спробі державного перевороту 2016 року. Одразу після цього їх викликали в МЗС Туреччини. Ердоган назвав Кавалу "філією американського мецената Джорджа Сороса в Туреччині".
Кавалу заарештували в листопаді 2017 року за обвинуваченням в організації протестів на площі Таксим у Стамбулі 2013 року та у співучасті у спробі перевороту 2016 року. У лютому 2020 року суд виправдав Кавалу у цій справі, але прокуратура захотіла його арешту за іншою статтею і обвинуватила у шпигунстві, повідомила ВВС.
Європейський суд із прав людини визнав арешт Кавали 2019 року переслідуванням за політичними мотивами. У вересні цього року Рада Європи дала Туреччині час до грудня, щоб відпустити Кавалу, і пригрозила дисциплінарними заходами проти Анкари.
У Туреччині у липні 2016 року відбулася спроба військового перевороту, повстання було придушено протягом кількох годин.
Влада Туреччини стверджує, що до організації перевороту причетний опозиційний проповідник Фетхуллах Ґюлен, який проживає у США, і вимагає його екстрадиції. Сам проповідник попросив США не виконувати вимоги Туреччини й назвав прохання Анкари про екстрадицію політичною вендетою.
+12 Київ
