+20 Київ
Генеральна прокуратура Білорусі передала в Інтерпол документи для оголошення в міжнародний розшук колишнього посла Білорусі та ексміністра культури, члена координаційної ради опозиції Павла Латушка. Про це повідомили у пресслужбі відомства.
Опозиціонеру інкримінують скоєння низки злочинів, зокрема публічні заклики до захоплення державної влади з використанням засобів масової інформації або інтернету, створення екстремістського формування або керівництво таким формуванням чи його структурним підрозділом і змову або інші дії, вчинені для захоплення або утримання державної влади в неконституційний спосіб.
Зазначено, що в межах кримінальної справи для Латушка обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Сам Латушко на своїй сторінці у Facebook назвав рішення політично мотивованим. Він висловив жаль, що хоча в Білорусі відбуваються реальні кримінальні злочини – людей убивають, б'ють, застосовують до них тортури і сексуальне насильство, – але проти винуватих у цьому кримінальних справ не порушують.
"А щодо тих осіб, які відкрито висловлюють протест проти масового порушення прав людини і репресій, кримінальні справи заводять швидко й легко. Це те саме, що перевернути Кримінальний кодекс догори ногами і почати читати його з останньої сторінки", – заявив він.
2 вересня Латушко виїхав до Польщі для політичних зустрічей, про це повідомляв TUT.BY. Він спростував чутки про те, що його вивезли до Польщі в багажнику дипломатичного авто, і сказав, що виїхав на законних підставах і має відповідний штамп у паспорті. В інтерв'ю ТАСС він заявив, що йому поставили ультиматум – або він покидає країну, або його притягують до кримінальної відповідальності.
Після цього Олександр Лукашенко позбавив Латушка дипломатичного рангу надзвичайного і повноважного посла.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, подадуть цього року), а вже після цього провести нові вибори.
