Генпрокуратура Білорусі збирається визнати біло-червоно-білий прапор екстремістським 

Генпрокуратура Білорусі збирається визнати екстремістським біло-червоно-білий прапор. Про це сьогодні повідомила начальниця відділу інформації Генеральної прокуратури Анжеліка Курчак в ефірі телеканала "Беларусь 1".

"З урахуванням раніше проведеної роботи Генпрокуратурою щодо вдосконалення законодавства про протидію екстремізму ми готуємо пакет документів про визнання екстремістськими біло-червоно-білого прапора та іншої символіки", – сказала Курчак.

У відомстві стверджують, що таке рішення ухвалили через колективне звернення від громадян із проханням прирівняти до екстремістської символіки біло-червоно-білий прапор, "який у роки війни став символом звірств на білоруській землі".

Під зверненням, за словами Курчак, підписалося "більше ніж сотня громадян".

Наразі в Білорусі затверджений МВС список забороненої у країні символіки й атрибутики складається з 10 пунктів. Усі вони належать до фашистської та нацистської атрибутики часів приходу до влади Адольфа Гітлера і Другої світової війни. Першим пунктом указано свастику.

Раніше в Білорусі ввели великі штрафи за використання біло-червоних-білих прапорів, а мінська міліція повідомила, що вивішування прапорів цього забарвлення на вікнах, балконах і фасадах прирівнюють до проведення масового заходу – пікетування, і його відповідно штрафуватимуть як неузгоджену акцію.

Біло-червоно-білий прапор був державним прапором Білорусі в період із 1991-го до 1995 року, його масово використовують як опозиційну символіку учасники вуличних протестних акцій, не згодні з офіційними результатами президентських виборів 2020 року.

За офіційними даними, перемогу у виборах здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС запровадив третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують цього року), а вже після цього провести нові вибори.