Глава міноборони Туреччини у розмові з Шойгу заявив про важливість термінового припинення вогню в Україні

Світ

Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар у телефонній розмові з главою міноборони РФ Сергієм Шойгу 8 березня заявив про термінову необхідність введення режиму припинення вогню в Україні. Про це повідомляє сайт оборонного відомства Туреччини.

Анкара сподівається, що діалог між РФ та Україною "наблизить мир і безпеку в регіоні, зробить внесок у покращення гуманітарної ситуації і, зрештою, забезпечить довгострокове врегулювання розбіжностей".

"Важливо якнайшвидше оголосити про припинення вогню на території України для миру та стабільності без подальших людських жертв. Тішать зусилля щодо відкриття гуманітарних коридорів для евакуації мирних жителів", – ідеться у повідомленні міноборони Туреччини за підсумками переговорів Акара і Шойгу.

7 березня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу анонсував тристоронню зустріч глав МЗС Туреччини, України і Росії 10 березня в Анталії.

Чавушоглу висловив надію на "внесок майбутньої зустрічі у мир та стабільність у регіоні". Абсолютний пріоритет – припинення воєнних дій, наголосив Чавушоглу.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що готовий до переговорів із главою МЗС Росії Сергієм Лавровим, якщо той прилетить до Туреччини.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах в Україні. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
7 березня в управлінні верховного комісара ООН із прав людини заявили, що з 4.00 24 лютого жертвами російської агресії проти України стало щонайменше 406 мирних жителів, поранено 801. В організації зазначили, що реальні цифри значно вищі, оскільки з місць, де тривають інтенсивні бої, інформація надходить із запізненням та її ще треба підтвердити. 8 березня міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив інформацію про понад 400 убитих та понад 800 поранених мирних громадян від рук російських солдатів.
Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становлять понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів протиповітряної оборони, 48 літаків, 80 вертольотів, 474 одиниці автомобільної техніки, три судна, 60 цистерн із паливно-мастильними матеріалами та сім безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня у суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України до Росії про геноцид.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.
Путін відмовляється від прямої розмови із президентом України Володимиром Зеленським. 3 березня президент України звернувся до російського колеги зі словами: "Іди з нашої землі. Не хочеш зараз піти, сядь за стіл переговорів. Чого ти боїшся?"
Переговори про врегулювання конфлікту проводять у Білорусі, вже відбулося три раунди, останній –7 березня. Українську сторону на них представляють міністр оборони Олексій Резніков, голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та радник глави Офісу президента Михайло Подоляк. Істотного прогресу на цих переговорах поки що досягти не вдалося, "є невеликі позитивні зрушення щодо покращення логістики гуманітарних коридорів", повідомив Подоляк.