+20 Київ
Вона зазначила, що раніше її країна не відчувала безпосередньої загрози, тому більшість населення не потребувала вступу в НАТО, розраховуючи на те, що зможе захистити себе самостійно.
"Але це почало змінюватися минулого року, коли [президент РФ] Володимир Путін сказав, що НАТО більше не має розширюватися. І люди стали відчувати, що це є певною загрозою нашим суверенним рішенням, оскільки Фінляндія дуже давно має в зовнішньополітичних офіційних документах так звану опцію НАТО – розділ, у якому вказано, що Фінляндія має можливість подати заявку на членство в НАТО в разі погіршення безпекової ситуації. І це саме те, що сталося, по суті", – сказала Валтонен.
За її словами, у питанні приєднання до Альянсу влада Фінляндії "просто діяла за своєю опцією НАТО".
"Звісно, коли Росія вночі вторглася в Україну, більшість фінів почала підтримувати вступ до НАТО. І, я думаю, різниця досить очевидна порівняно зі Швецією, оскільки Швеція також не є членом НАТО, їхнє населення, можливо, не відчувало такої негайної загрози, не маючи Росію як сусіда. І по-друге, я думаю, що населення тут звикло, хоча б на перспективу, до ідеї, що ми можемо стати членами НАТО, оскільки в нас уже була така можливість і дуже тісна співпраця з НАТО", – наголосила Валтонен.
