Він зазначив, що, хоча Фінляндія має значний арсенал, вирішальний фактор – не так військова техніка, як те, що фіни будуть мотивовані воювати.
За словами генерала, війна в Україні засвідчила, що "найважливіша лінія оборони розташована між вухами".
Він зазначив, що після Другої світової війни Фінляндія підтримувала високий рівень бойової готовності, водночас планомірно розвивала оборону саме для того виду бойових дій, які ведуть в Україні: із масованим застосуванням вогневої потужності, бронетехніки, а також авіації.
Ківінен підтримує вступ Фінляндії у НАТО, але зазначає, що хоча країна виграє від членства в Альянсі, в якому напад на одного члена є нападом на всіх його членів, "насамперед за оборону Фінляндії, як і раніше, відповідатиме Фінляндія".
Reuters нагадує, що у 1940-х роках Фінляндія двічі воювала проти СРСР, втратила десятки тисяч людей і приблизно 10% своєї території.
Тепер у країні з населенням 5,5 млн осіб армія становить приблизно 280 тис. військових, а підготовку як резервісти пройшло 870 тис. осіб. Фінляндія не скасувала військової служби для чоловіків, як це зробили багато інших західних країн після закінчення холодної війни, а також витрачає 2% свого ВВП на оборону, що вище, ніж у багатьох країн НАТО, зазначає Reuters.