ГУР МО: За Путіним різні валізи носять, не лише ядерні. І це, напевно, не тому, що він такий сміливий

ГУР МО: За Путіним різні валізи носять, не лише ядерні. І це, напевно, не тому, що він такий сміливий Путіна після зустрічі із Сі Цзіньпіном у Пекіні 18 жовтня зняли в оточенні офіцерів, які несли ядерну валізу
Фото: kremlin.ru

У погрозах використання ядерної зброї країною-агресором РФ нічого нового немає, Україна не має підстав додатково переживати. Про це в інтерв'ю "Еспресо", опублікованому на сайті телеканала 22 жовтня, сказав представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов.

Президента країни-агресора РФ Володимира Путіна після зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні 18 жовтня зняли в оточенні офіцерів, які несли ядерну валізу. Зокрема, на це звернуло увагу Reuters.

"За Путіним різні валізи носять, не тільки ядерні. І це, напевно, не тому, що він такий сміливий, – прокоментував Юсов. – Україна в цьому контексті не має підстав додатково переживати, бо вся номенклатура озброєння, яку держава-терорист РФ та її нацистський уряд могли використати, вже використано".

Оскільки Путін "давно "перегнув палицю" з ядерним шантажем", його вплив "набагато менший, ніж він розраховує", додав представник української розвідки.

"Ядерна зброя по всьому світу – це зброя стримування. Тобто вона працює саме як елемент не застосування, а елемент стримування від зовнішніх загроз. Спроби Росії та її божевільних диктаторів перетворити зброю стримування на якусь реальну загрозу... Звичайно, світ просто так за цим спостерігати не буде, але й вестися на такий дешевий пропагандистський шантаж і гру теж не буде, я впевнений”, – резюмував Юсов.

Поїздка Путіна до Китаю для участі в міжнародному форумі "Один пояс – один шлях" – перший візит російського президента за межі країн колишнього СРСР відтоді, як 17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за обвинуваченням у незаконній депортації дітей з окупованих районів України. 12 жовтня Путін відвідував Киргизстан, той візит став першим його виїздом за кордони Росії від моменту видання ордера Гаагою.

У Держдепі США прийом Путіна в Китаї назвали "невдалим виявом підтримки Росії".

Контекст

Наприкінці лютого 2022 року, невдовзі після відкритого вторгнення Росії в Україну, Путін наказав перевести сили стримування армії РФ, які охоплюють ядерну зброю, в особливий режим бойового чергування. Він пояснив своє рішення "агресивними висловлюваннями" з боку найвищих посадовців країн НАТО на адресу Росії.

Президент США Джо Байден у відповідь назвав ці заяви безвідповідальними.

У вересні Путін заявив про готовність застосувати ядерну зброю в разі небезпеки для територіальної цілісності Росії. За місяць він заявив, що Росія "ніколи не говорила" про можливість застосування своєї ядерної зброї, а "тільки натяками відповідала".

Президент України Володимир Зеленський говорив, що не вірить у те, що РФ застосує ядерну зброю. Однак у червні 2023 року він додав, що "не може сказати напевно, особливо про людину, яка не має зв'язку з реальністю".

Байден заявив у червні, що вважає загрозу застосування Путіним тактичної ядерної зброї реальною. Однак у липні президент США уточнив, що не бачить "будь-яких реальних перспектив" застосування Росією цієї зброї.

За оцінками Пентагону, в арсеналі Росії є до 2 тис. одиниць тактичної ядерної зброї, призначеної для застосування на полях битв задля придушення звичайних сил, пише The New York Times.

2 жовтня The New York Times писало, що Росія, імовірно, веде в Арктиці на архіпелазі Нова Земля підготовку до випробування ракети з ядерним двигуном "Буревісник".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати