"Білоруській опозиції потрібно розв'язати одночасно два завдання. Так сталося, що вони пов'язані одне з одним нерозривно. Білоруській опозиції необхідно звільнитися від диктатора і водночас не бути анексованою східним сусідом. Річ у тім, що стосовно Білорусі господар Кремля має в запасі кілька варіантів. Зокрема один найочевидніший – той варіант, який 2014 року він намагався застосувати щодо України: повалення авторитарного лідера, диктатора карають інтервенцією, анексією частини, а у випадку Білорусі, можливо, і всієї території країни. Це настільки очевидно і це настільки лежить на поверхні, що зрозуміло, що щойно білоруського диктатора буде повалено або він утече в Ростов, у Москву, Сочі або деінде, відразу ж скерують російські війська, щоб зайняти Білорусь", – зазначив Ілларіонов.
За його словами, білоруській опозиції може знадобитися допомога з боку України.
"І тому білоруській опозиції і громадянському суспільству необхідно розробити й підготувати таку стратегію дій, яка вирішуватиме ці питання не послідовно, як було, наприклад, можливо в Україні з огляду на розміри України, з огляду на потенціал і розвиток України (зокрема демократичний розвиток України, чого, на жаль, немає у випадку Білорусі), а одночасно. У Білорусі необхідно вирішувати два завдання одразу: забезпечувати повалення диктатора і забезпечувати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність своєї країни. І в цій справі для білоруської опозиції в тому випадку, якщо вона вважатиме це можливим і необхідним, може знадобитися суттєва допомога з боку найближчої сусідки – України, яка має унікальний досвід для протидії обом загрозам", – підкреслив Ілларіонов.
Ілларіонов: Ситуація України набагато складніша, ніж навіть та, у якій опинилася Грузія 2008 року. Читайте повний текст інтерв'ю
Відео: Алеся Бацман / YouTube
Контекст
9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій запровадив мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.
21 червня ЄС ввів четвертий пакет санкцій проти Білорусі. До нього увійшло 78 фізосіб і вісім компаній. На думку авторів списку санкцій, семеро із занесених до переліку фізосіб відповідальні за примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, а решта відкрито підтримує Лукашенка або прямо отримує вигоду від дій білоруської влади. До списку потрапив і російський бізнесмен та друг Лукашенка Михайло Гуцерієв.
Окрім ЄС, 21 червня нові санкції проти Білорусі ввели США, Великобританія і Канада. У списках – керівники силових структур, члени Центрвиборчкому, посадовці міністерства транспорту тощо.
За інформацією редактора Radio Free Europe / Radio Liberty Рікарда Йозвяк, міністри "дали зелене світло" секторальним санкціям проти Білорусі, які стосуватимуться частини калійного, нафтового і банківського секторів. Ці санкції, за його даними, схвалять лідери країн ЄС, а потім офіційно затвердять за кілька днів.
Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель не відкидає введення п'ятого пакета санкцій проти Білорусі.
У МЗС Білорусі заявили, що санкції Заходу "межують з оголошенням економічної війни", і пообіцяли заходи у відповідь.
+5 Київ
