Ілларіонов: Щойно Лукашенка повалять або він утече в Ростов, одразу ж російські війська скерують, щоб зайняти Білорусь 

Контекст

• 9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
• Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
• Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
• 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
• Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій запровадив мінфін США.
• У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
• У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
• 16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.
• 21 червня ЄС ввів четвертий пакет санкцій проти Білорусі. До нього увійшло 78 фізосіб і вісім компаній. На думку авторів списку санкцій, семеро із занесених до переліку фізосіб відповідальні за примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, а решта відкрито підтримує Лукашенка або прямо отримує вигоду від дій білоруської влади. До списку потрапив і російський бізнесмен та друг Лукашенка Михайло Гуцерієв.
• Окрім ЄС, 21 червня нові санкції проти Білорусі ввели США, Великобританія і Канада. У списках – керівники силових структур, члени Центрвиборчкому, посадовці міністерства транспорту тощо.
• За інформацією редактора Radio Free Europe / Radio Liberty Рікарда Йозвяк, міністри "дали зелене світло" секторальним санкціям проти Білорусі, які стосуватимуться частини калійного, нафтового і банківського секторів. Ці санкції, за його даними, схвалять лідери країн ЄС, а потім офіційно затвердять за кілька днів.
• Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель не відкидає введення п'ятого пакета санкцій проти Білорусі.
• У МЗС Білорусі заявили, що санкції Заходу "межують з оголошенням економічної війни", і пообіцяли заходи у відповідь.