У листі від 12 березня Трамп дав Тегерану два місяці на укладення угоди, інакше ядерні об'єкти Ірану можуть зазнати атак із боку Америки або Ізраїлю. Аракчі вважає, що укласти остаточну угоду за цей час неможливо з огляду на докладний технічний характер документа.
Водночас місія Ірану при ООН відкинула ці заяви, Держдеп США відмовився від коментарів на цю тему, зазначило видання.
Утім, за словами співрозмовників, Віткофф відповів Аракчі, що не хоче обговорювати тимчасовий формат угоди. Однак США можуть розглянути цей варіант, якщо обидві сторони потребуватимуть більше часу для укладення остаточної.
Американський високопосадовець заявив, що сторони досягли в Римі "дуже хорошого прогресу".
Перший раунд "ядерних" переговорів відбувся 12 квітня у столиці Оману Мускаті, другий – 19 квітня в Римі (Італія). Сторони сиділи в окремих кімнатах, а їхні позиції викладали оманські посередники. На наступному раунді переговорів, який має відбутися 26 квітня в Омані, сторони вперше обговорюватимуть реальні обмеження, які від Тегерана вимагає Вашингтон. Американську делегацію очолюватиме глава політичного планування Держдепу США Майкл Антон.
Контекст
5 лютого Трамп заявив про бажання підписати ядерну мирну угоду з Іраном. За його словами, він хоче, щоб Іран був "великою й успішною країною", але без ядерної зброї. Трамп також назвав "дуже перебільшеними" повідомлення про те, що США й Ізраїль разом працюють над тим, щоб "рознести Іран ущент".
7 лютого верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї сказав, що не вестиме переговорів з адміністрацією Трампа й рішуче відповідатиме на погрози на адресу Тегерана.
4 березня Bloomberg написало, що адміністрація Трампа звернулася до країни-агресора Росії з проханням бути посередником у спілкуванні з Іраном щодо таких питань, як ядерна програма, і нелегітимний президент РФ Володимир Путін на це погодився.
Трамп надіслав кілька листів Хаменеї з "ядерними" пропозиціями й неодноразово погрожував Ірану військовою силою в разі відмови. Зокрема, у листі Трампа від 12 березня він дав Тегерану два місяці на укладення угоди, інакше ядерні об'єкти Ірану можуть зазнати атаки з боку Америки чи Ізраїлю. Наприкінці березня Трамп пригрозив Ірану "небаченими раніше бомбардуваннями".
Президент Ірану Масуд Пезешкіан у березні заявляв, що Трамп може "робити що завгодно". У квітні Іран привів у бойову готовність ракети для потенційного удару по позиціях, пов'язаних зі США, а пізніше – і свої війська.