Світ

Історик Зубов: Кремль загнав усіх нас у глухий кут – і казахів, і росіян. І доброго виходу із цієї ситуації для Росії немає

7 січня 2022, 18.56 Этот материал также можно прочитать на русском

Зубов: Цю війну всі вважатимуть не громадянською, а колоніальною і, що ще страшніше, міжрелігійною Фото: Вадим Гривач / Facebook

Із ситуації, яка склалася в Казахстані, для Росії немає прийнятного виходу. Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив російський історик, опозиціонер Андрій Зубов.

"Мої друзі серед мирних демонстрантів розповідають, як дужі казахстанські хлопці в пуховиках, швидко відтіснивши їх убік, закидали "коктейлями Молотова" будівлю алматинського градоначальства. А Комітет національної безпеки сам дозволив їм швидко озброїтися і передав техніку. Коли [президент Казахстану Касим-Жомарт] Токаєв зрозумів, що всі силовики або причаїлися, або виступили проти нього, він, відкинувши на радість [президенту РФ Володимирові] Путіну свої хитромудрі плани стати новим Лі Куан Ю (перший прем'єр-міністр Сінгапуру. – "ГОРДОН"), пішов на поклін у Кремль. І Кремль, на свою голову, відповів на цей поклін скеруванням військ. Тепер у казахів стрілятимуть росіяни. І це обурить усіх – і освічених західників, і культурних казахстанських патріотів, і найтемніших ісламських фундаменталістів", – наголосив історик.

Він вважає, що у влади РФ залишається лише один варіант – повна зміна курсу своєї зовнішньої політики.

"Дай бог, якщо я помилюся, але фундаменталістам відступати тепер нікуди, і в горах Алатау почнеться партизанська війна, якій співчуватиме майже все населення Казахстану, та й усієї Середньої Азії. Оскільки цю війну всі вважатимуть не громадянською (що ще пів біди), а колоніальною і, що ще страшніше, міжрелігійною. Із цієї ситуації для Росії доброго виходу тактично немає. Він є лише стратегічно – у повній зміні зовнішньополітичного та внутрішнього курсу. Своєю боротьбою з НАТО, своїм цілуванням [радянського диктатора Йосипа] Сталіна, своєю дружбою з Китаєм, Іраном, та й із талібами Кремль загнав усіх нас у глухий кут – і казахів, і росіян", – резюмував Зубов.

Контекст

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо.
Незважаючи на це, протести у країні тривають. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" в цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждало 748 співробітників органів внутрішніх справ та військовослужбовців Нацгвардії.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.