"Якщо Білорусь упаде, наступною буде Росія". Лукашенко попередив Путіна про події, яким не можна протистояти 

Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко вважає, що Росія може впасти наступною після Білорусі. Про це він заявив в інтерв'ю російським ЗМІ, фрагмент якого опубліковано 8 вересня в Telegram-каналі RT.

"Усе глобалізовано й інтернаціоналізовано. Якщо ви думаєте, що багата Росія з цим впорається, – помиляєтеся. Я розмовляв із багатьма президентами, зі своїм старшим другом (старшим братом я його називаю) [президентом Росії Володимиром] Путіним, я його попередив: цьому протистояти не можна", – заявив Лукашенко.

За словами чинного президента Білорусі, блокувати Telegram-канали не можуть навіть ті, "хто всю цю павутину придумав, американці".

"Навіть якщо прибрати інтернет, залишаться Telegram-канали. Вони з Польщі працюватимуть. Тому ви не розслабляйтеся. У вас теж незабаром певні політичні події, а можливо, і на рівному місці. Знаєте, ми чого дійшли разом із російським істеблішментом і керівництвом? Якщо сьогодні Білорусь упаде, наступною буде Росія", – вважає він.

Лукашенко додав, що влада РФ помиляється, якщо думає, що вона зможе впоратися з опозиційними протестами, оскільки ні в кого немає можливості блокувати Telegram-канали.

Запис інтерв'ю відбувався в Палаці незалежності в Мінську. До Лукашенка приїхали: кореспондент каналу "Россия 1" Євген Рожков, головна редакторка телеканала Russia Today Маргарита Симоньян, головний редактор радіостанції "Говорит Москва" Роман Бабаян і кореспондент "Первого канала" Антон Верницький та інші.

Тексту інтерв'ю поки не опубліковано. За повідомленнями журналістів, Лукашенко заявив їм, що, "можливо, трохи пересидів" на президентській посаді, яку обіймає з 1994 року. Водночас він не готовий "просто так піти".

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів затримали приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Литва, Латвія та Естонія 31 серпня першими у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави оголосили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, зокрема Лукашенка.

Високий представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу 11 серпня заявляв, що вибори в Білорусі "не були ані вільними, ані справедливими", а влада застосувала "непропорційне і неприйнятне насильство" до протестувальників. Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися ввести санкції проти білоруських високопосадовців через фальсифікацію виборів і насильство проти мітингувальників.

Україна ухвалить рішення про санкції проти Білорусі, коли обмеження введе ЄС, говорив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.