$39.35 €42.39
menu closed
menu open
weather +15 Київ

Кандидат у канцлери Німеччини від керівної партії вважає, що не потрібно шантажувати Україну "Північним потоком – 2"

Кандидат у канцлери Німеччини від керівної партії вважає, що не потрібно шантажувати Україну "Північним потоком – 2" "Північний потік – 2" запрацює цього року, впевнений Лашет
Фото: ЕРА

Газопровід "Північний потік – 2" не можна використовувати для шантажу України. Про це сказав в інтерв'ю "Німецькій хвилі" 14 червня кандидат у канцлери Німеччини від керівної партії "Християнсько-демократичний союз" Армін Лашет.

Німеччині потрібен цей газопровід для енергопостачання, але він не має призводити до геополітичних утрат для України. Трубопроводом можна шантажувати Україну, країни Балтії або Польщу, підкреслив Лашет.

"Північний потік – 2", за його словами, запрацює цього року. Коли почнеться транспортування газу, потрібно звернути увагу на геополітичні правила і захист України. Така домовленість є на європейському рівні, додав він.

Німецький політик позитивно оцінив рішення президента США Джо Байдена відмовитися від санкцій проти оператора "Північного потоку – 2".

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".

Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Маас 19 травня це підтвердив.

Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, які беруть участь у будівництві газопроводу.

21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.

Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" буде скасовано. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США й особисто президента Байдена.

Голова НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко вважає, що немає сенсу послаблювати санкції проти "Північного потоку – 2" зараз, оскільки незабаром у Німеччині буде нова політична реальність.