Казахстанські чиновники повідомили, що на півдні країни проводять антитерористичну операцію

Світ

У Кизилординській області Казахстану 6 січня проводили контртерористичну операцію. Про це повідомила акім регіону Гульшара Абдикалікова, написав Telegram-канал "Хабар 24".

"Унаслідок заворушень в області постраждало кілька адміністративних будівель. Серед них: будівля акімату, філія партії "Нур Отан" та будівля суду. 168 людей дістали поранення. 77 із них госпіталізували до лікарень", – зазначили у пості.

Абдикалікова попередила жителів області, які мають намір вийти з дому, що їм треба мати із собою документи. Про це в Telegram повідомило masa.media.

Агентство "Sputnik Казахстан" 6 січня у Telegram опублікувало відео з Кизилординської області. На ньому видно розгромлені будинки та спалені авто.

NUR.KZ у Telegram повідомив, що в Кизилординській області діє "червоний" рівень терористичної небезпеки.

За даними masa.media, в Кизилорді під час протестів загинуло 14 людей.

Контекст

Мітинги у Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює керівну партію країни.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні.
Точних даних щодо загиблих і постраждалих людей, які вийшли на протести, влада країни не надає. 6 січня поліція Казахстану повідомила про те, що було вбито "десятки" учасників протестів, які, за інформацією правоохоронців, намагалися захоплювати державні будівлі в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, внаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів загинуло 18 силовиків.