Під час інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону Веллер говорив про:
- війну Росії проти України і про те, за якої умови вона може швидко завершитися;
- президента Росії Володимира Путіна і про його систему безпеки;
- те, чому вважає колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель "на 100% кремлівською";
- лідера КНР Сі Цзіньпіна і про те, як Китай "приготувався з'їсти Росію";
- лідера Чечні Рамзана Кадирова і про те, чому він "схожий на буряк";
- президента України Володимира Зеленського;
- імовірність повернення в Росію.
"Ще 2000 року, дивлячись на Путіна в телевізорі (а людина ще мала дуже молодий вигляд, така струнка, складна, мовчазна), я чомусь сказав: "Пристрелять його врешті-решт". 2000 року! Чому я це сказав? Я не розумію, не знаю, я нічого проти нього не міг мати, крім того, що він не справив на мене гарного враження. Ну ось мізерабль – слово, яке перше спало на думку. Вискочка, нікчема. І оскільки маса людей бажає, щоб його не стало... А це серйозне бажання, дуже серйозне, воно просто так нікому не минає... Якщо мільйони людей комусь бажають здоров'я, а комусь бажають смерті, то це певні наслідки реально має. Це на рівні тонких матерій", – сказав під час інтерв'ю Веллер.
Веллер народився в українському місті Кам'янець-Подільський 1948 року в сім'ї військового медика. Дитинство провів в офіцерських гарнізонах Далекого Сходу й Сибіру. Школу закінчив у білоруському Могильові, потім вступив на філологічний факультет Ленінградського університету (зараз – Санкт-Петербурзький державний університет).
Пробував себе в різних професіях: від піонервожатого й учителя до матроса, робітника-бетонника, перегонника худоби й журналіста.
Літературною роботою захопився у 1970-х роках. 1978 року короткі гумористичні оповідання Веллера почали публікувати в ленінградських газетах, 1983-го вийшла його перша книжка – збірка "Хочу бути двірником". 1993-го було видано найвідомішу книгу Веллера "Легенди Невського проспекту".
Твори Веллера перекладено багатьма мовами, зокрема англійською, німецькою і французькою.
Письменник веде YouTube-канал, на якому публікує ролики на літературну й політичну тематику.