Джерела Svenska Dagbladet стверджують, що рішення розпочати процедуру вступу до Північноатлантичного альянсу через вторгнення РФ в Україну першою ухвалила Фінляндія, тоді як шведська влада бачила відповіддю на загрозу поглиблення військової співпраці з Гельсінкі.
“Клята Фінляндія! Тепер нам також доведеться вступити [в НАТО]“, – цитує газета слова міністерки закордонних справ Швеції Анн Лінде, сказані 18 березня у розмові з однопартійцем.
Видання зазначає, що Стокгольм вважав безглуздою відмову від нейтралітету та зміну безпекової політики під час кризи. Шведська прем'єр-міністерка Магдалена Андерссон вважала, що членство в НАТО могло б дестабілізувати ситуацію в регіоні.
Однак після восьми тижнів обговорення і під тиском рішучого настрою фінської влади Швеція вирішила подати заявку на вступ до Альянсу.
Газета зазначає, що про намір подати спільну заявку до НАТО міністр оборони Швеції Петер Гульквіст обмовився під час розмови мобільним телефоном на вулиці. “Ми не можемо бути єдиними, хто залишився [поза НАТО]“, – сказав посадовець 12 травня. Свідок, який почув розмову, повідомив Гульквісту, що є журналістом, на що міністр сказав: "Цього ніколи не було", – і сів у службову машину. За три дні Швеція та Фінляндія офіційно підтвердили, що надішлють до штаб-квартири НАТО прохання про приєднання до Альянсу.
Прем'єрка Швеції Магдалена Андерссон після публікації розслідування заявила, що рішення про подання заявки було ухвалено не через Фінляндію, а у зв'язку з тим, що ситуація з безпекою змінилася після нападу Росії на Україну, повідомило видання Yle 4 липня.