0 Київ
Галлямов уточнив, що писав тексти публічних виступів Путіна у 2000–2001 роках, коли той "щойно прийшов", і в 2008–2010 роках, коли Путін був прем'єр-міністром.
"Я тоді [2000 року] був зовсім молодим. Я на низовій посаді в нього попрацював, теж у референтурі, також тексти виступів публічних. Потім я пішов, і в 2008–2010 роках, коли він пересів у крісло прем'єр-міністра, я знову до нього повернувся. Загалом я тексти йому писав протягом трьох років", – додав спічрайтер.
Галлямов, порівнюючи Путіна з попередником, висловив думку, що чинний глава Кремля "набагато вільніше спілкується", ніж перший президент РФ Борис Єльцин.
"Єльцин зачитував тексти від і до. Путін більшість текстів, які ми йому писали, заздалегідь не читав навіть. Він просто виходив, починалася нарада... Точніше, йому давали в машину. Тож, найімовірніше, в машині він переглядав. Можливо, іноді переглядав, іноді – ні", – сказав він.
За спостереженнями політтехнолога, Путін іноді починав читати "просто з аркуша".
"І далі в нього у процесі якщо виникали думки, то видно: він спочатку читає, потім піднімає очі й починає щось від себе говорити. Сказав якусь думку, додав, потім повернувся до тексту і далі продовжив", – описав Галлямов.
За словами спічрайтера, з головними текстами, такими, як послання до Федеральних зборів РФ, глава Росії працює заздалегідь, висловлюючи свої міркування і пояснюючи авторам, що він "вважає за потрібне сказати це і це".
Галлямов наголосив, що спічрайтери працюють у контакті з представниками різних відомств, фактуру для виступів Путіна дає весь державний апарат. Якщо готують виступ, наприклад, на нараді з розвитку нафтоперероблення, то долучається профільне міністерство, референти також мають право зробити запит щодо матеріалів до "будь-якої компанії" – наприклад, у "Газпром" чи "Роснефть".
"Тобто працює загалом великий апарат. Але все це сходиться у спічрайтерів на столі. І спічрайтер це стикує із тим, що він [Путін] уже заздалегідь висловив. Якщо він заздалегідь жодних думок не висловив, то спічрайтери, з огляду на власні уявлення про те, що тут важливо, разом із профільним відомством, яке відповідає за розвиток сфери, пишуть той текст, який вважають за потрібне", – пояснив він технологію.
Готовий текст Путін зачитує, а якщо під час виступу вважає за потрібне щось додати, що додає, каже політтехнолог.
"Путін не сильно морочився щодо тексту. Тобто він досить вільно з текстом спілкується. [Експрезидент РФ, заступник секретаря Радбезу РФ Дмитро] Медведєв, наприклад, інший. Я спічрайтером у Медведєва не працював, але мої колеги працювали, коли я був в уряді. Вони казали, що він усі тексти, навіть прохідні, заздалегідь переглядає, робить свої правки. Щоб Медведєв, заздалегідь із текстом не ознайомившись, розпочав публічний захід – таке якщо й траплялося, то дуже рідко", – стверджує спічрайтер.
Галлямов поділився здогадом, чому у Путіна й Медведєва таке різне ставлення до текстів.
"Медведєв же був, як то кажуть, номінал, тобто крісло займав, але, загалом, розумів, що не він головний. І тому його можливості ухвалювати реальні рішення були обмеженими. А можливості Путіна ухвалювати реальні рішення були не обмежені нічим і ніким. Тому Путін до слів ставився так собі", – висловився він.
За версією політтехнолога, для Путіна слова "вторинні стосовно реальної справи", а для Медведєва, оскільки в нього "реальної справи не було", тільки слова залишалися.
"І тому він до слів ставився дуже відповідально і щодо цього, так би мовити, хвилювався. І це треба мати на увазі, коли ми читаємо те, що Медведєв зараз пише", – вказав спічрайтер.
Водночас із Путіним, за словами Галлямова, він сам ніколи тет-а-тет не спілкувався.
"Бував на багатьох нарадах: як закритих, так і відкритих. Я десятки разів бачив зблизька, як він працює, але особисто... Я ж не був ніколи начальником референтури. Загалом, право спілкуватися з ним особисто має тільки начальник референтури. Я був спочатку в Кремлі молодшим співробітником, потім, у Білому домі, – старшим співробітником. Проте я не був першим номером", – сказав він.
Бацман запитала, чи пам'ятає Галлямов у своїй практиці випадки, коли Путін повертав йому написаний текст зі словами на кшталт: "Що ви фігню пишете? Перепишіть".
"Ні. По-перше, не можна сказати, що я написав цей текст. Це завжди плід колективної творчості. Завжди в написанні тексту брало участь кілька людей. Це гарантувало, що не закрадеться якась помилка і що текст буде вивіреним, зваженим. Тому я брав участь у написанні безлічі промов, але не було жодного тексту, який я написав, і після мене його ніхто не бачив, він надійшов Путіну – і Путін його зачитав. Такого, у принципі, не буває. Це колективна творчість", – відповів спічрайтер.
За його спогадами, Путін свої побажання до промов обов'язково викладав, але такого, щоб повертав текст "зі злості", політтехнолог не пам'ятає.
"Траплялося [що доводилося доопрацьовувати текст згідно з ремарками Путіна] неодноразово. Але повторюся: без гніву, без "що за нісенітниця". Просто референтура дурниць не пише, тому не було приводу", – заявив він.
Бацман зазначила, що, судячи з того, що лідер країни-окупанта зачитує останнім часом, референтура йому пише "повну дурницю, жахливу".
"Останнім часом – на жаль, так. Але це не проблема референтури – це проблема його особистого політичного вибору. Він зробив політичний вибір. І йде зовсім не в тому напрямку, в якому треба. І його, як то кажуть, уже заносить. Тому там зараз справді багато нісенітниці", – погодився Галлямов.
Галлямов: Як закінчить Путін? Зараз ситуація настільки нестійка, що куля може покотитися у будь-якому напрямку. Не відкидаю, що це буде зовсім жорсткий варіант типу Чаушеску. Читайте повне інтерв'ю
