-2 Київ
Палата представників і Сенат Конгресу США погодили для внесення у проєкт оборонного бюджету на наступний рік поправки, що передбачають посилення санкцій проти газопроводів "Північний потік – 2" і "Турецький потік". Документ оприлюднили на сайті Палати представників.
Розширені обмеження спрямовані на ширше коло компаній, включно з тими, які надають послуги страхування, перестрахування, тестування, інспекції або сертифікації, "необхідні або істотні для завершення таких проєктів".
Згідно із законопроєктом, постачальникам послуг або обладнання для модернізації технологій чи встановлення зварювального обладнання трубоукладальних суден також наразі загрожують санкції США.
Повідомляють, що постраждає приблизно 120 компаній із понад 12 країн Європи.
Водночас Сенат відкликав поправку, яка дозволяє президенту США відмовитися від застосування санкцій до особи, "якщо це відповідає національним інтересам".
Також обидві палати вимагають введення персональних санкцій проти Туреччини через купівлю російських систем ППО С-400.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Спочатку повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, пізніше, за даними The New York Times, вона зросла до майже $11 млрд. Його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу було заморожено, оскільки в грудні 2019 року США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. Відразу після цього швейцарська компанія Allseas зупинила роботи з будівництва "Північного потоку – 2" і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладачі. "Газпром" заявив про залучення до завершення проєкту російських трубоукладачів.
21 липня 2020 Палата представників, нижня палата Конгресу США, ухвалила бюджет міністерства оборони на 2021 фінансовий рік, який передбачає нові санкції проти "Північного потоку – 2". 23 липня проєкт оборонного бюджету схвалив Сенат.
Канцлерка Німеччини Ангела Меркель 1 вересня стверджувала, що "Північний потік – 2" добудують, незважаючи на погрози США.
11 вересня міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що будівництво газопроводу "Північний потік – 2" можуть заморозити як реакцію на отруєння Навального, але вже 17 жовтня оголосив, що газопровід добудують.
Морський газопровід "Турецький потік", що з'єднує Краснодарський край Росії з Туреччиною і країнами Південної Європи, відкрили 8 січня у Стамбулі президенти Росії й Туреччини Володимир Путін і Реджеп Ердоган.
"Турецький потік" складається з двох ниток. Перша призначена для турецького ринку, друга – для країн Південної та Південно-Східної Європи. У листопаді 2018 року "Газпром" завершив будівництво морської частини газопроводу.
2016 року тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляв, що "Турецький потік" потрібен Росії, щоб "обійти Україну і створити газовий хаб на території Туреччини, який не підпадатиме під європейські правила".
Трамп 20 грудня 2019 року підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік, у який закладено санкції проти газопроводу "Турецький потік".
За словами голови НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва, 2020 року Україна втратить можливість транзиту 15 млрд м³ газу через "Турецький потік".
