Кулебу запитали, чи передадуть обіцяні снаряди до березня 2024 року.
"Не знаю, залежить від них [країн – членів ЄС], – відповів міністр. – Я не бачу відсутності політичної волі поставити 1 млн і більше снарядів. Я реально бачу, що колеги переоцінили технічну можливість країн виготовити, знайти й закупити ці снаряди. І тому ми б'ємо у дзвони".
На думку президента Латвії Едгарса Рінкевичса, ЄС варто постачати боєприпаси Україні замість того, щоб виконувати замовлення "третіх країн".
Контекст
20 березня в Євросоюзі погодили акт про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP), а також домовилися про спільні закупівлі боєприпасів. Для цього об'єдналися 26 країн – членів ЄС і Норвегія. Країни виготовлятимуть і закуповуватимуть боєприпаси як для поповнення своїх запасів, так і для передання Україні.
Євросоюз зобов'язався передати Україні 1 млн боєприпасів до березня 2024 року. Це планували зробити за допомогою наявних запасів через укладання контрактів на спільні закупівлі й нарощування промислових потужностей.
13 листопада верховний представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики й політики безпеки Жозеп Боррель визнав, що ЄС, імовірно, не встигне досягти своєї мети передати 1 млн снарядів Україні, хоч і не відмовляється від неї. Поки Євросоюз передав трохи більше ніж 300 тис. боєприпасів.
Кулеба того самого дня, говорячи про причини затримання передання європейських боєприпасів, заявив про "жалюгідний стан оборонної промисловості" ЄС: "Я вважаю, що причиною цієї проблеми є […] жалюгідний стан і оборонної промисловості, здатної виробляти достатню кількість снарядів, і складів, і здатності укладати зовнішні контракти".