Ларіна: Соловйов улаштував мені цькування. Останньою краплею було, коли мені надіслали фотографію мертвого Нємцова як мітку. У мене був шалений страх, я боялася вийти з машини 

"Я так не скажу. Він улаштував мені таке цькування, булінг справжній. Це сталося після нападу на [ведучу прямого ефіру "Эхо Москвы"] Таню Фельгенгауер, коли з ножем якийсь божевільний чоловік на неї кинувся. А буквально за тиждень до цієї події Соловйов у своєму ефірі вкотре наїжджав на "Эхо", і, наводячи як приклад якісь слова моїх колег в ефірі, він крикнув: "Хто ж колись стулить ці погані пельки?!" Цю фразу я пам'ятаю. І я цю фразу написала у Twitter, сфотографувавши нашу кімнату, де стався напад, із плямами крові. І написала: "Ти ж хотів. Напевно, хтось послухався твого заклику стулити наші "погані пельки". І після цього він улаштував мені цькування", – сказала Ларіна.

Вона пояснила, "що таке цькування від Соловйова".

"Це ж не Соловйов цькує. Він репетує, кричить, скаженіє. Уся його паства, усі парафіяни цієї секти – вони всі накидаються на людину зі страшними словами, від помийних образ до прямих погроз. І в мене почалася манія переслідування. Я кажу вам відверто. Останньою краплею було, коли мені надіслали фотографію мертвого [російського опозиціонера Бориса] Нємцова на мосту [у Москві, де його вбили в лютому 2015 року]", – зазначила Ларіна.

За словами журналістки, надіслана їй фотографія Нємцова була "навіть без тексту, а як якась мітка".

"Я боялася вийти з машини. Я приїжджала ввечері додому на таксі й боялася вийти й дійти до під'їзду. Такий у мене був шалений страх. І Олексій [Венедиктов] зрозумів, у якому стані я перебуваю, і сказав: "Давайте ви поїдете на певний час". Ну в нас, дякувати богу, було куди, Дмитре. Він нас не евакуйовував, як це він тоді, можливо, уявляв. Можливо, йому дуже хотілося так подати. Він просто мені дозволив жити і працювати дистанційно, залишаючись співробітником радіостанції "Эхо Москвы", не виводячи мене за штат. Я зберегла щонайменше три-чотири свої передачі й вела їх звідти. Я була першою дистанційною співробітницею. Це було ще до пандемії. Я все це пройшла й жила віддалено", – розповіла Ларіна.

Вона висловила вдячність Венедиктову за події того періоду.

"По-перше, ми ніколи не знаємо, реалізують ці погрози чи ні. Ми не знаємо, хто це пише, ми не знаємо, хто нам погрожує. Це нікому не відомо. Можливо, це просто боти, а можливо, це реальні люди. Хрін його знає. З огляду на те, що Росія – країна, у якій політичні, або вбивства на замовлення, або вбивства просто тому, що людина дратує когось, або напади на людину через те, що вона дратує, просто бісить, – це нормально. За це не те що не засуджують – тепер це взагалі стали вітати", – підкреслила Ларіна.

Ларіна: 24 лютого 2022 року я прокинулася, подивилася новини й закричала: "Війна! Він це зробив, наволоч!" Я розуміла, що життя зруйноване. Читайте повну версію інтерв'ю