Лукашенко дозволив залучати армію до розгону протестів у Білорусі

Лукашенко дозволив залучати армію до розгону протестів у Білорусі Лукашенко доповнив обмеження в роботі ЗМІ
Фото: president.gov.by

Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, 15 липня підписав закон, що розширює повноваження силових структур. Документ дозволяє залучати збройні сили до розгону протестів, повідомила адміністрація президента Білорусі.

Лукашенко підписав закон "Про зміну законів щодо питань захисту суверенітету і конституційного ладу".

"У законі конкретизують, що до заворушень належать спроби насильницької зміни конституційного ладу, захоплення або привласнення влади, збройний заколот, масові заворушення, міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти, які супроводжують насильницькі дії, що створюють безпосередню загрозу життю і безпеці громадян", – уточнили у пресслужбі.

Документ доповнив обмеження в роботі ЗМІ. Тепер під час введення надзвичайного стану в Білорусі можуть зупинити випуск і поширення продукції ЗМІ, зокрема іноземних, установити особливий порядок акредитації журналістів, обмежити доступ до інтернет-ресурсів і мережевих видань.

Закон розширює коло силових органів, яких залучають до забезпечення режиму надзвичайного стану завдяки долученню воєнізованих організацій, додали у відомстві.

"Це дасть змогу максимально ефективно і на повних законних підставах залучити сили та засоби МНС, Слідчого комітету, Держкомітету судових експертиз та департаменту фінансових розслідувань. Завдання, які виконують залучені органи, доповнено запобіганням і припиненням заворушень, забезпеченням охорони громадського порядку і громадської безпеки", – ідеться в повідомленні.

Допускають залучення збройних сил Білорусі для розв'язання завдань під час протестів.

"З урахуванням набутого практичного досвіду вказано завдання збройних сил у межах цієї системи: боротьба з тероризмом, охорона громадської безпеки, припинення масових заворушень, гарантування безпеки охоронюваних осіб та охоронюваних об'єктів", – повідомили в адміністрації.

Контекст

Лукашенко вирішив розширити повноваження силових структур на тлі політичної кризи в Білорусі, яка почалася після виборів президента 2020 року. Опозиція не визнала перемоги Лукашенка, який перебуває при владі з 1994 року, у країні почалися масові акції протесту.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня 2020 року Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, її не визнала низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія.

Після цього ЄС, США, Великобританія ввели кілька пакетів санкцій проти оточення Лукашенка, до санкцій приєдналася Україна. Євросоюз до списку санкцій заніс і Лукашенка.

12 липня в інтерв'ю телеканалу Russia Today глава МЗС Білорусі Володимир Макей заявив, що країни Заходу хотіли створити в Білорусі "другу Україну", щоб перенести потім цей досвід на Росію.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати