24 травня в Ризі, де було вивішено прапори країн – учасниць чемпіонату світу з хокею, міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс і мер Риги Мартіньш Стакіс замінили державний прапор Білорусі на біло-червоно-білий прапор. Мер латвійської столиці зазначив, що цей жест – ініціатива Ризької думи, яку їй довірила білоруська опозиція. Ця ситуація призвела до дипломатичної кризи і заморожування відносин між Латвією і Білоруссю.
"Якщо в Ризі хтось, мерзотник якийсь, доторкнувся до білоруського прапора і почав його там рвати, знімати, ну то посол має вийти і публічно із загрозою, може, для власного життя, набити тому мерзотнику пику, по-чоловічому кажучи. А в нас тиша. І в МЗС тиша, щоб ви знали (для журналістів кажу), поки президент не тупнув ногою", – заявив Лукашенко.
Він розкритикував і деяких інших керівників диппредставництв Білорусі, які "пустили на самоплив" ситуацію у своїх колективах і відкрито перейшли на бік противників чинної влади.
"Такі приклади вам добре відомі. Колишні посли в Аргентині (Володимир Астапенко), Іспанії (Павло Пустовий), Словаччини (Ігор Лещеня), Латвії (Василь Маркович), колишні керівники закордонних установ у Швейцарії (Павло Мацукевич), Дубаї (Ігор Бондарєв). Я вже не кажу про [Павла] Латушка, який із 21 року свого дипломатичного стажу 17 років провів за кордоном", – заявив Лукашенко.
Усіх їх раніше звільнили і Лукашенко позбавив їх дипломатичних рангів.
Він пообіцяв "не панькатися зі зрадниками" і надалі позбавляти рангів "усіх, хто не виправдав високого звання дипломата".
Також Лукашенко розпорядився скоротити склад посольств у країнах ЄС. На його думку, одного посла з помічником у двокімнатній квартирі буде досить.