Лукашенко заявив, що посол Білорусі мав "набити пику" главі МЗС Латвії і меру Риги

Світ

Олександр Лукашенко, який перебуває при владі в Білорусі, розкритикував посла Білорусі в Ризі за те, що той не відреагував "по-чоловічому" на інцидент із білоруським прапором і не "набив пику" латвійським офіційним особам. Про це він заявив на нараді 20 липня, повідомляє пресслужба президента Білорусі.

24 травня в Ризі, де було вивішено прапори країн – учасниць чемпіонату світу з хокею, міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс і мер Риги Мартіньш Стакіс замінили державний прапор Білорусі на біло-червоно-білий прапор. Мер латвійської столиці зазначив, що цей жест – ініціатива Ризької думи, яку їй довірила білоруська опозиція. Ця ситуація призвела до дипломатичної кризи і заморожування відносин між Латвією і Білоруссю.

"Якщо в Ризі хтось, мерзотник якийсь, доторкнувся до білоруського прапора і почав його там рвати, знімати, ну то посол має вийти і публічно із загрозою, може, для власного життя, набити тому мерзотнику пику, по-чоловічому кажучи. А в нас тиша. І в МЗС тиша, щоб ви знали (для журналістів кажу), поки президент не тупнув ногою", – заявив Лукашенко.

Він розкритикував і деяких інших керівників диппредставництв Білорусі, які "пустили на самоплив" ситуацію у своїх колективах і відкрито перейшли на бік противників чинної влади.

"Такі приклади вам добре відомі. Колишні посли в Аргентині (Володимир Астапенко), Іспанії (Павло Пустовий), Словаччини (Ігор Лещеня), Латвії (Василь Маркович), колишні керівники закордонних установ у Швейцарії (Павло Мацукевич), Дубаї (Ігор Бондарєв). Я вже не кажу про [Павла] Латушка, який із 21 року свого дипломатичного стажу 17 років провів за кордоном", – заявив Лукашенко.

Усіх їх раніше звільнили і Лукашенко позбавив їх дипломатичних рангів.

Він пообіцяв "не панькатися зі зрадниками" і надалі позбавляти рангів "усіх, хто не виправдав високого звання дипломата".

Також Лукашенко розпорядився скоротити склад посольств у країнах ЄС. На його думку, одного посла з помічником у двокімнатній квартирі буде досить.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Після цього ЄС, США, Великобританія ввели кілька пакетів санкцій проти оточення Лукашенка, до санкцій приєдналася Україна. Євросоюз до списку санкцій заніс і Лукашенка.
2021 року масові вуличні протести в Білорусі припинилися.