"Як одну з можливих дат чергової спроби революції розглядають період проведення конституційного референдуму", – сказав Лукашенко.
Він стверджує, що диверсії планують на об'єктах оборонного комплексу, економіки та життєзабезпечення Білорусі.
"Іноземні спецслужби та їхні пособники вивчають ситуацію в трудових колективах, намагаються інспірувати страйки", – заявив Лукашенко.
Контекст
З минулого року в Білорусі триває політична криза, пов'язана з виборами президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували впевнену перемогу Тихановської.
Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб). За даними правозахисного центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
Станом на 17 жовтня в Білорусі визнано політичними в'язнями 812 людей.
У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися, проте цього літа ситуація в Білорусі загострилася. На початку липня КДБ країни оголосив операцію із зачистки від "радикалів". Зокрема, правоохоронці розшукували осіб, підписаних на "деструктивні" Telegram-канали.
ЦВК Білорусі заявляла, що референдум щодо поправок до конституції відбудеться в січні – лютому 2022 року.
Рішення про проведення референдуму було ухвалено у відповідь на вимогу опозиції провести повторні вибори президента Білорусі. Лукашенко говорив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року).
У липні конституційна комісія презентувала проєкт змін Лукашенку, але він повернув їх на доопрацювання.