Маляр: Після Нюрнберзького процесу суди не притягали до відповідальності за агресію. Україна може створити прецедент G

Маляр: Після Нюрнберзького процесу суди не притягали до відповідальності за агресію. Україна може створити прецедент Маляр: Чому ми не вимагаємо від суду в Гаазі розслідування агресії Росії?
Фото: Анна Маляр / Facebook
Україна має досить доказів, щоб у міжнародних судових інстанціях притягнути Росію до відповідальності за розв'язання війни, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" кримінологиня Анна Маляр.

Найважливіше для України – притягнути Росію до відповідальності за розв'язання війни, але держава не вимагала цього від Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" розповіла кримінологиня Анна Маляр.

"МКС переконався, що в Україні є факти злочинів, які потрапляють під його юрисдикцію. Я б не говорила, що це вже перемога. Узагалі незрозуміло: добре це чи погано, коли тільки попередній етап розслідування тривав шість років. Навіть для Міжнародного кримінального суду це дуже довго. Можливо, те, що сталося, пов'язано із завершенням каденції прокурора, який перед відставкою хоче завершити розпочаті справи. У будь-якому разі це позитивний сигнал, тому що є просування у справі. Але, з іншого боку, це не дає змоги прогнозувати рішення МКС. Саме розслідування теж може тривати багато років", – підкреслила Маляр.

За її словами, Росія не стане суб'єктом розслідування, оскільки не є підписантом Римського статуту.

"Держава, яка підписала Римський статут, дає змогу суду на своїй території розслідувати тільки чотири групи злочинів – злочини проти людяності, воєнні злочини, геноцид і агресію. Україна не підписувала Римського статуту, але дозволила часткову юрисдикцію щодо двох категорій злочинів: воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Важливо зрозуміти, хто суб'єкт. Росія – не підписант Римського статуту. Отже, суб'єкти відповідальності – громадяни України з обох сторін, що воюють", – повідомила співрозмовниця.

Вона зазначила, що МКС не розслідуватиме агресії Росії стосовно України.

"Україна не дозволила розслідувати агресію з боку Росії. Це дуже цікавий політичний хід попередньої влади. У мене багато запитань у зв'язку із цим. Тому що в межах національного правосуддя можна впоратися, наприклад, із тортурами. Так, у нас немає доступу на непідконтрольну територію, але хоча б частково ми можемо це розслідувати і притягнути до відповідальності. Але набагато складніше в межах національного правосуддя притягнути до відповідальності за агресію. Чому ми не вимагаємо від МКС розслідування агресії Росії? Для мене найважливішим є покарання Російської Федерації саме за війну. Так, я розумію, що з часів Нюрнберзького процесу суди не притягнули нікого до відповідальності за агресію. Але ми могли б прагнути створити прецедент і стати першими, тому що в нас дуже багато доказів. Тим паче, що в Римському статуті вже з'явилося визначення агресії", – резюмувала Маляр.

11 грудня прокурорка МКС Фату Бенсуда заявила, що в суду є підстави для розслідування справи про ситуацію в Україні. Суд розпочав попереднє вивчення ситуації в Україні ще у квітні 2014 року. Наступним кроком стане запит дозволу у суддів Палати попереднього провадження суду на початок розслідування.

Міжнародний кримінальний суд діє на підставі Римського статуту, ухваленого 1998 року, який набув чинності із 2002 року. Суд, який базується в Гаазі, розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду і воєнних злочинів. Водночас юрисдикція суду поширюється тільки на ті держави, які ратифікували Римський статут.

Україна не ратифікувала Римського статуту, проте 2015 року Україна повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних від моменту початку агресії РФ.

2016 року опублікували попередній звіт канцелярії Міжнародного кримінального суду у справі "Ситуація в Україні". У документі вказують, що "ситуація на території Криму і Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією". Після оприлюднення звіту РФ заявила про бажання вийти з Римського статуту.

На початку грудня заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов повідомив, що загалом Україна скерувала у МКС 14 звернень про воєнні злочини і злочини проти людяності на Донбасі й у Криму. За інформацією Офісу генпрокурора України, від початку збройного конфлікту на сході країни було зафіксовано більше ніж 20 тис. кримінальних злочинів, за якими відкрили понад 5 тис. проваджень.

Навесні 2014 року після незаконного референдуму Росія окупувала український півострів Крим. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова. Після окупації Криму Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати