"Ми говорили про Росію і Україну й у цьому контексті про "Північний потік – 2". Ми прийшли до різних оцінок того, що тягне за собою цей проєкт. Але дозвольте мені сказати дуже чітко: наша ідея полягає і залишається в тому, щоб Україна залишалася транзитною країною для природного газу; що Україна, як і будь-яка інша країна у світі, має право на територіальний суверенітет, тому ми залучені і далі беремо участь у мінському процесі. Ми будемо активно діяти, якщо Росія не поважатиме цього права України, яке вона має як транзитна країна", – сказала глава німецького уряду.
Вона підкреслила, що "Північний потік – 2" є "додатковим проєктом, а не проєктом, який має на меті замінити транзит через Україну".
Відповідаючи на запитання німецького журналіста, що може зробити Берлін, якщо РФ перерве транзит через Україну, канцлерка нагадала про договір, який гарантує транзит газу через Україну до 2023 року.
"Газовий контракт, а потім і постачання газу мають бути можливими. [...] Якщо цього не станеться, у нашому розпорядженні буде низка інструментів, крім того, не обов'язково з німецької сторони, але й зі сторони всієї Європи. Наприклад, санкції щодо Криму і за порушення Мінського договору засвідчили, що в нашому розпорядженні є ці санкції, ці інструменти. У нас є можливості реагувати. Ми підтримуємо контакт із нашими європейськими друзями щодо цього", – пояснила Меркель.
Вона висловила надію, що інструменти щодо Росії через припинення транзиту газу через Україну використовувати не доведеться.
На тому самому брифінгу Байден заявив, що Росії не можна дозволяти використовувати енергетику як зброю проти своїх сусідів.
Контекст
Газопровід "Північний потік – 2" будують на дні Балтійського моря, він має зв'язати Росію з Німеччиною. У зв'язку з цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
У лютому 2021 року в "Газпромі" заявили, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не запроваджуватимуть санкцій стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати включили до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США і далі вводитимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
В Офісі президента заявили, що шанси зупинити "Північний потік – 2" досі є, а спекуляції на тему, що він уже майже готовий, перебільшено.
12 червня Меркель зустрічалася з Байденом у Великобританії на полях саміту "Великої сімки". Канцлерка ФРН під час спілкування із журналістами розповіла, що обговорила з главою Білого дому низку питань, серед яких – будівництво "Північного потоку – 2". Вона зазначила, що розмова була конструктивною. Для Байдена і Меркель, за словами самої Меркель, "життєво важливо", щоб Україна не втратила транзиту російського газу.
-2 Київ
