Світ

Міністри юстиції країн ЄС вирішили збільшити фінансування Міжнародного кримінального суду для розслідування російських злочинів в Україні

20 березня 2023, 20.53 Этот материал также можно прочитать на русском

Глави мін'юстів запропонували повну підтримку МКС і Україні у розслідуванні злочинів РФ Фото: ЕРА

Держави – члени Євросоюзу нададуть додаткову фінансову допомогу й людські ресурси для посилення роботи Міжнародного кримінального суду (МКС). Про це йдеться у підсумковій заяві учасників міжнародної конференції міністрів юстиції на підтримку МКС у Лондоні, текст якої 20 березня опублікувало міністерство юстиції Швеції.

Головною метою заходу, організованого Великобританією і Нідерландами, було розширення фінансової, кадрової й технічної бази Міжнародного кримінального суду для розслідування воєнних злочинів, скоєних росіянами під час війни в Україні.

"Відповідальність за основні міжнародні злочини, скоєні в Україні, є пріоритетом для держав – членів ЄС, і ми пропонуємо нашу повну підтримку МКС, Україні й міжнародній спільноті у їхніх зусиллях щодо притягнення до відповідальності осіб, які вчинили ці злочини", – ідеться в заяві.

Перед початком конференції стало відомо, що Лондон уже ухвалив рішення виділити додаткові £395 тис. ($484 тис.) для фінансування роботи суду, а Амстердам передасть для МКС €1 млн.

У конференції взяли участь головний прокурор МКС Карім Хан і комісар ЄС із питань юстиції Дідьє Рейндерс. Україну представляли генеральний прокурор Андрій Костін і міністр юстиції Денис Малюська.

У своєму виступі, запис якого він опублікував у Twitter, Костін сказав, що ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна, виписаний МКС, довів, що правосуддя є для Європи фундаментальною цінністю, і тих, хто вчиняє міжнародні злочини, буде покарано.

"Це історичне рішення МКС веде до історичної відповідальності. Тепер нам потрібна єдність і співпраця, щоб забезпечити відповідальність за ці злочини. І сьогоднішня зустріч – ще один крок до побудови цієї єдності", – заявив генпрокурор.

Контекст

МКС розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду й воєнні злочини. Він діє на підставі Римського статуту, який ухвалили в 1998 році, він набув чинності з 2002 року. Юрисдикція суду поширюється лише на держави, які ратифікували Римський статут. Його підписали та ратифікували 122 країни, 31 – лише підписала.
Росія підписала цей документ 2000 року, але не ратифікувала його. 16 листопада 2016 року Путін доручив МЗС РФ повідомити генерального секретаря ООН про намір Москви вийти з Римського статуту. У МЗС РФ звинуватили МКС у неефективній та односторонній роботі, а також заявили, що суд не виправдав покладених на нього сподівань.
Україна підписала Римський статут у 2000 році. Вона також досі не ратифікувала його, але у 2015 році повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності й воєнних злочинів, скоєних з моменту початку агресії РФ.
17 березня МКС видав ордер на арешт Путіна й дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей із окупованих районів України до Росії.
Тепер Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину – незаконної депортації і переміщення українських дітей, зазначили в Офісі генпрокурора України.