0 Київ
Україну представляють міністр юстиції України Денис Малюська і генеральний прокурор Андрій Костін.
Напередодні The Guardian писала, що в конференції братиме участь понад 40 країн. За даними видання, після початку розслідування в Україні бюджет МКС не зріс, там, як і раніше, працює приблизно 40 слідчих. Великобританія вже ухвалила рішення виділити додаткові £395 тис. ($451 тис.) для фінансування роботи суду.
Нідерландські ЗМІ, зокрема, NL Times, повідомили, що Амстердам має намір передати до бюджету МКС ще €1 млн. У зв'язку з розслідуванням подій в Україні суд потребує додаткового фінансування, набору людей і нової техніки, ідеться у статті.
Посол Фінляндії у Великобританії Юкка Сіукосаарі, який бере участь у конференції, 21 березня у Twitter висловив підтримку роботи МКС із розслідування воєнних злочинів росіян.
"В Україні не має бути безкарності за воєнні злочини й інші тяжкі злочини. Фінляндія й далі підтримуватиме Міжнародний кримінальний суд", – написав він.
Вони повинні бути без impunity для war crimes і інших серйозних crimes в Ukraine. Finland continues supporting @IntlCrimCourt на Justice Ministers Conference in London. pic.twitter.com/jtCF9Ne5KU
- Jukka Siukosaari (@JSiukosaari) March 20, 2023
Посол Польщі у Великобританії Пйотр Вільчек також заявив про важливість спільних зусиль задля підтримки МКС.
"Я приєднаюся до міністрів юстиції з усього світу на підтримку Гаазького трибуналу для притягнення до відповідальності всіх винних", – написав він у Twitter.
Важливі "Justice Ministers' Conference: Додаток до ICC & його розвідки в зайнятості в * " є місцем в Лондоні. Together w/Min. @sjkaleta, I will join justice
Важливі "Justice Ministers' Conference: Додаток до ICC & його розвідки в зайнятості в * " є місцем в Лондоні. Together w/Min. @sjkaleta, I will join justice ministers from around * в support @IntlCrimCourt 's efforts до prosecute those responsible. pic.twitter.com/JKFEAWtScO
— Piotr Wilczek (@ AmbWilczek) March 20, 2023
МКС розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду та воєнні злочини. Він діє на підставі Римського статуту, який ухвалили 1998 року і який набув чинності з 2002 року. Юрисдикція суду поширюється лише на держави, які ратифікували Римський статут. Його підписало й ратифікувало 122 країни, 31 – лише підписала.
Росія підписала цей документ 2000 року, але не ратифікувала. 16 листопада 2016 року Путін доручив МЗС РФ повідомити генерального секретаря ООН про намір Москви вийти з Римського статуту. У МЗС РФ звинуватили МКС у неефективній і односторонній роботі, а також заявили, що суд не виправдав покладених на нього сподівань.
Україна підписала Римський статут 2000 року. Вона також досі не ратифікувала його, але 2015 року повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності й воєнних злочинів, скоєних з моменту початку агресії РФ.
Прокурор МКС особисто ініціював розслідування про вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити це, оскільки не є державою – учасником Римського статуту МКС, і 3 березня 2022 року повідомив про початок розслідування. У зв'язку з вторгненням Росії в Україну до МКС звернулося понад 40 країн.
17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт Путіна й дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих районів України до Росії. Тепер Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину – незаконної депортації та переміщення українських дітей, зазначили в Офісі генпрокурора України.
