"Подія, про яку я хотів би згадати. Це чергова гібридна атака проти Литви, спроба спалити допомогу для України в Шяуляї, де мобілізували певну військову техніку й радіолокаційні станції, які мали доправити в Україну", – розповів він.
За словами Паулаускаса, особи підозрюваних встановили, затримали трьох людей. Також низка інших підозрюваних перебуває в міжнародному розшуку.
ЗМІ додає, що в листопаді 2024 року затримали двох громадян Іспанії за підозрою в імовірному "терористичному акті" в Шяуляї. Тоді генпрокурорка Литви Ніда Грунскієне повідомила журналістам, що литовські правоохоронці проводять кілька досудових розслідувань за підозрою в диверсійних операціях.
Контекст
Литва активно допомагає Україні з початку повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ у лютому 2022 року.
У серпні 2024 року литовське міноборони повідомляло, що закупить у п'яти місцевих виробників 5 тис. FPV-дронів для України. За планом, перші безпілотники мали доправити в Україну наприкінці вересня, інші – передати до кінця року.
23 листопада 2024 року міністр оборони України Рустем Умєров за підсумками зустрічі з литовським колегою Лаурінасом Кащюнасом заявив, що Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів, зокрема "Паляницю".
20 січня 2025 року міноборони Литви передало Україні новий пакет військової допомоги, до якого увійшли безпілотники литовського виробництва.
19 лютого Литва повідомила про надання Україні ще одного пакету, він містив вантажівки, тепловізійні приціли та інше обладнання для підтримки армії.
24 лютого оголосили про надання Україні додаткових систем ППО.
Того самого дня в Литві відбулася дискусія "Як війна Росії проти України змінила Європу", учасники якої обговорювали, як ще Литва може допомогти Україні.
25 лютого в Литві під час третьої акції солідарності Radarom зібрали понад €5,5 млн на закупівлю безпілотників і засобів боротьби з дронами для України.
+4 Київ
