$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +19 Київ

Місія ООН підтвердила, що іранка Аміні загинула через насильство під час арешту "поліцією моралі"

Місія ООН підтвердила, що іранка Аміні загинула через насильство під час арешту "поліцією моралі" Аміні померла у вересні 2022 року
Фото: EPA

Незалежна міжнародна місія ООН зі встановлення фактів щодо Ірану підтвердила, що 22-річна іранка Махса Аміні загинула через фізичне насильство після того, як її затримала так звана поліція моралі за нібито недотримання іранських законів про обовʼязкове носіння хіджаба. Про це йдеться в повідомленні управління верховного комісара ООН з прав людини від 8 березня.

"Замість того, щоб швидко, ефективно і ретельно розслідувати цю незаконну смерть, як того вимагає міжнародне право в галузі прав людини, уряд [Ірану] активно приховував правду і відмовлявся від правосуддя", – ідеться в повідомленні організації.

Місія також встановила, що іранські силовики застосовували непотрібну і непропорційну силу щодо протестувальників, які вийшли на мітинги через смерть Аміні. Це, зі свого боку, призвело до незаконних вбивств і поранень протестувальників. Окрім загиблих, багато людей на протестах дістали серйозні травми очей, десятки осліпли.

За даними місії, силовики придушували протести шляхом свавільних арештів, зокрема людей, які просто танцювали, скандували, писали гасла на стінах, сигналили або публікували повідомлення в соціальних мережах на підтримку своїх вимог. Багатьом зав'язували очі й вивозили в машинах без розпізнавальних знаків, зокрема в машинах швидкої допомоги.

Під час придушення протестів сотні малолітніх дітей затримали й розлучили зі своїми сім'ями без будь-якої інформації про їхнє місцеперебування.

Крім того, під час утримання під вартою іранські силовики катували жертв, щоб дістати зізнання або залякати, принизити чи покарати. Місія виявила випадки зґвалтування жінок і дівчат та інших форм сексуального і гендерного насильства, включно із груповим зґвалтуванням, зґвалтуванням предметом, ураженням статевих органів електричним струмом, примусовим оголенням і обмацуванням. Силовики охарактеризували вимоги жінок щодо рівності та недискримінації як "готовність роздягнутися" і "поширення аморальності".

Місія встановила, що уряд Ірану свавільно стратив щонайменше дев'ятьох чоловіків у період із грудня 2022 року до січня 2024 року після судових процесів, які ґрунтувалися на зізнаннях, які дістали під тортурами. Десятки людей залишаються під загрозою страти або смертного вироку у зв'язку з протестами. 

"Ці дії є частиною широкомасштабної та систематичної атаки, спрямованої проти цивільного населення в Ірані, а саме проти жінок, дівчат, хлопців і чоловіків, які вимагали свободи, рівності, гідності та підзвітності", – сказала голова місії Сара Хоссейн, закликавши припинити репресії щодо тих, хто брав участь у мирних протестах.

Контекст

22-річна Махса (Джина) Аміні із Саккеза (Курдистан) 13 вересня 2022 року приїхала в Тегеран із сім'єю, її затримали за нібито неправильне носіння хіджаба. Родичам сказали, що її відпустять після "сеансу перевиховання".

Проте, згідно з показами свідків, Аміні побили у фургоні для затриманих, а за три дні після затримання вона померла. Поліція факт побиття заперечує, заявляючи, що студентка померла від серцевого нападу. 17 вересня Аміні поховали.

Її смерть спричинила протести проти обмеження свобод в Ірані, зокрема, жорстких правил носіння одягу. Протести охопили більшість провінцій Ірану. За оцінкою Reuters, це наймасовіші мітинги із 2019 року, коли в Ірані відбувалися протести через ціни на пальне.

Силовики на це відповіли жорстокими затриманнями й застосуванням надмірної сили. Деяких учасників протестів навіть засудили до страти. Через це проти Ірану ввели додаткові санкції ЄС, Канада й низка інших країн. 

24 листопада 2022 року Рада ООН з прав людини доручила незалежній міжнародній місії зі встановлення фактів щодо Ірану розслідувати ймовірні порушення прав людини, пов’язані з протестами.

У жовтні 2023 року Аміні присудили премію імені Андрія Сахарова "За свободу думки". Нагороду мали отримати рідні дівчини, однак влада Ірану не випустила їх з країни.