+5 Київ
"Усупереч популярним уявленням крига буває не тільки прозорою або білою. Спектр кольорів льоду досить широкий: від блакитного та синього до жовтуватого, зеленого і навіть чорного. Це залежить від походження, товщини та віку криги, а також мінеральних та хімічних домішок, слідів біологічної активності. Ну і, звичайно, наше сприйняття кольору залежить від фізичних процесів поглинання і розсіювання електромагнітних хвиль видимого світла, що створює атмосфера Землі й, зокрема, хмари", – зазначили полярники.
Прозора крига в Антарктичному регіоні – це утворений морський лід, ледь помітний на поверхні води, у вигляді розмоклої снігової каші або навіть цілісного покриву замерзлої прісної води.
Білий – зазвичай морський або континентальний лід, який має безліч маленьких бульбашок повітря, що з'явилися в ньому під час замерзання і запресування пухких сніжинок. Пухирці повітря ефективно розсіюють світло, тому такий лід здається матово білим або навіть прозорим на світлі, якщо його товщина зовсім маленька.
Блакитнувато-сині відтінки мають багаторічні льодовики. Процес набування таких кольорів дуже тривалий: щорічно льодовик збільшується через випадання та ущільнення снігу. Водночас бульбашки повітря стискаються під вагою льодовика і частково розчиняються. Загалом лід стає прозорішим, але розчинений у ньому кисень пропускає лише блакитний колір, поглинаючи решту. Так, блакитне світло вільно поширюється в товщі крижаних брил на відстані до 10 метрів. Айсберги з такого льоду здаються блакитнішими за інших, а в їхніх ущелинах або печерах можна помітити глибоке синє або навіть фіолетове світло.
Зелений і жовтий кольори може мати лід, що формується з морської води із вкрапленнями мікроскопічних водоростей (фітопланктону), роздроблених клітин морського життя, рідше – кам'яного пилу, багатого залізом.
Чорним льодом серед моряків заведено називати прозорі уламки льодовиків, які у темному морі виглядають повністю чорними, погано помітними, а тому становлять найбільшу небезпеку для судна. Це найщільніший і найміцніший лід, найстаріший порівняно з іншими типами. Також чорними називають айсберги, що утворилися з основи льодовика: такий лід може "зібрати" з дна домішки пилу, бруду, каміння, гірських порід, а в Антарктиці також вулканічного пилу. Зазвичай чорною є нижня частина айсберга, але коли він тане і перевертається, вона опиняється над водою. Іноді такі айсберги бувають настільки брудними, що їх можна сплутати з кам'яними скелями.
Також трапляється і смугастий лід. Такі айсберги утворюються з "теплих" льодовиків, поверхня яких часто тане і знову замерзає. Це створює шари льоду різної щільності, що відрізняються кількістю та розмірами повітряних бульбашок. Після відколювання від льодовика такий айсберг може неодноразово перевертатися, тому горизонтальні шари отримують будь-яке, зокрема вертикальне положення.
