$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Ордер на арешт Путіна спричинив нервозність і невдоволення у Кремлі – ЗМІ

Ордер на арешт Путіна спричинив нервозність і невдоволення у Кремлі – ЗМІ Публічно російська влада робить жорсткі заяви щодо виписаного Путіну ордера в Гаагу, але у Кремлі тривожно, стверджують ЗМІ
Фото: EPA

Рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) видати ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна за обвинуваченням у воєнних злочинах спричинило знервованість у російської еліти, пише 24 квітня The Moscow Times.

Видання нагадує, що російські політики, коментуючи ордер МКС, зробили низку гучних заяв – зокрема, заступник глави Радбезу РФ Дмитро Медведєв пригрозив обстріляти штаб-квартиру суду в Гаазі ракетами.

Однак у кулуарах Кремля висловлювали й висловлюють побоювання щодо ймовірних політичних наслідків рішення МКС. Один зі співрозмовників The Moscow Times – депутат парламенту від керівної партії "Единая Россия" – заявив, що це, по суті, "заклик до повалення уряду Росії".

Один кремлівський посадовець сказав The Moscow Times, що він був "стривожений", коли почув цю новину, і передусім згадав "про цього бідолаху" – колишнього сербського лідера Слободана Мілошевича, який став фігурантом Гаазького трибуналу щодо колишньої Югославії й помер у в'язниці.

Як зазначає видання, російська еліта стурбована загрозами політичній стабільності, що випливають із рішення МКС.

За кілька днів після оголошення інформації про ордер для Путіна у Кремлі, за даними The Moscow Times, які надійшли від джерел в "Единой России" й у Кремлі, скликали спеціальну нараду для обговорення внутрішньої й міжнародної реакції Росії. На нараді, зокрема, були співробітники управління Федеральної служби безпеки, яке відповідає за захист режиму від внутрішніх загроз.

Видання зазначає, що деякі представники російської еліти, схоже, були "відверто спантеличені" рішенням МКС. Російський високопосадовець, який побажав залишитися невідомим, заявив The Moscow Times, що ордер на арешт був "дурним", і запитав, як Захід розмовлятиме з російським лідером, "коли війна закінчиться".

За словами джерела, наближеного до адміністрації Путіна, припущення про те, що лідера країни-окупанта заарештують, якщо він виїде за кордон, "непродуктивні" й викликають невдоволення Кремля. Там хотіли б, щоб такі дискусії "припинили".

Кремль, робить висновок The Moscow Times, "сповнений рішучості" звести до мінімуму вплив ордера МКС на міжнародну репутацію Путіна.

Контекст

Міжнародний кримінальний суд діє на підставі ухваленого 1998 року Римського статуту, який набув чинності із 2002 року. Римський статут підписало й ратифікувало 122 країни, 31 – лише підписала. МКС, який базується в Гаазі, розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду й воєнних злочинів. Юрисдикція суду поширюється лише на держави, які ратифікували Римський статут.

Росія підписала цей документ 2000 року, але так його й не ратифікувала. 16 листопада 2016 року Путін доручив МЗС РФ повідомити генерального секретаря ООН про намір Москви покинути Римський статут. У МЗС РФ звинуватили МКС у неефективній та односторонній роботі, а також заявили, що суд не виправдав покладених на нього надій.

17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт Путіна і дитячої омбудсменки Росії Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконному депортуванні дітей з окупованих районів України до Росії. Наразі в Путіна офіційний статус підозрюваного, зазначили в Офісі генпрокурора України.

Спікер Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи рішення МКС, заявив, що у Кремлі "саме формулювання питання вважають обурливим і неприйнятним". Однак головний прокурор МКС Карім Хан 17 березня заявив, що Путін може постати перед судом, незважаючи на аргументи Москви про те, що на Росію не поширюються рішення Міжнародного кримінального суду.