Перевезення великої партії кокаїну через посольство РФ не є сенсацією, враховуючи практику перевезення вантажів на урядових бортах РФ. Таку думку висловив російський журналіст Сергій Пархоменко в ефірі радіостанції "Эхо Москвы".
"Ви знаєте, у мене є особистий досвід. Ви не лякайтеся, я не возив кокаїну, але я все-таки багато років був чинним репортером і, зокрема, я досить багато їздив зі всякими офіційними делегаціями, супроводжуючи там і президента Російської Федерації, і парламентські делегації та делегації Ради Федерації, і різних членів уряду", – розповів він.
Журналіст зазначив, що історія про перевезення кокаїну через посольство в Аргентині схожа на практику середини і кінця 90-х років.
"Ми одного разу... летіли через Америку з Нью-Йорка до Сіетла на літаку з ядерною кнопкою... Окрім валізки, яка є у президента, є ще цілий літак із обладнанням, який літає за президентом і забезпечує цей зв'язок... Це великий транспортний літак. Його завантажено всякою спеціальною технікою, стоять якісь контейнери з якоюсь електронікою там, пригвинченою до підлоги. Водночас є обслуговувальний персонал, досить велика команда спецзв'язківців і так далі, які там сплять поперемінно у спальних мішках", – розповів він.
Пархоменко наголосив, що літака із "ядерною кнопкою" не контролюють в аеропортах.
"Чого тільки в цьому літаку не було! Я це добре пам'ятаю. По-перше, там стояв величезний такий американський дводверний холодильник, у який людина може увійти. В упаковці. Хтось послав додому. По-друге, стояв стос зимової гуми, приблизно вісім великих шин від якогось джипа... По-третє, стоїть у мастилі, в упаковці великий турбодвигун від Мерседеса – теж хтось чогось відправляв", – згадав він.
Журналіст зазначив, що в літаку лежали ще якісь неопізнані коробки, ящики, сумки, валізи та мішки.
"Повний літак усякого неопізнаного гівна летів разом із цією ядерною кнопкою. Чому? Тому що є посольство у Вашингтоні, консульство в Нью-Йорку, представництво при ООН у Нью-Йорку. Того часу, по-моєму, було і консульство в Сіетлі. І всі вони хочуть щось возити. У всіх них є якийсь вантаж", – пояснив Пархоменко.
Він додав, що сам возив для одного з родичів візок для близнюків у літаку з делегацією Ради Федерації Російської Федерації.
"Я в Німеччині купив візок для близнюків, завантажив її в трюм цього літака і чудово мені її довезли, ніхто на неї не подивився і нікому вона не потрібна. Але разом із моїм візком для близнюків летіла, наприклад... Оскільки я стояв потім, чекав свого візка просто біля цього літака на літному полі у Внуково-2, коли вивантажували, вивантажили, наприклад, 50 ящиків із одноразовими шприцами. Хтось зробив якийсь невеликий бізнес... Потім я літав до Португалії Так само із делегацією Ради Федерації. Везли портвейн, як ви здогадуєтеся, багато-багато ящиків... Це були не дарунки, це хтось вантаж віз. Це хтось із посольських поклав, а тут хтось зустрічав", – продовжив Пархоменко.
Журналіст наголосив, що всі, хто літав спецбортами, бачили це на власні очі.
"Є колосальна індустрія перевезення всього і вся ось цими самими посольськими і делегатськими офіційними літаками... Тому мене абсолютно не дивує історія про 400 кілограмів кокаїну", – підсумував він.
22 лютого аргентинські ЗМІ повідомили, що правоохоронці Аргентини і РФ провели спільну операцію та не дали налагодити наркотрафік через російське посольство в Буенос-Айресі.
Росіянина Андрія Ковальчука, який організував схему з переправлення дипломатичною поштою з Аргентини до Росії 389 кг кокаїну вартістю приблизно €50 млн, було затримано в ніч на 2 березня в передмісті німецького Берліна за запитом Інтерполу. За його словами, в липні 2016 року він придбав у Буенос-Айресі партію кави, сигар і коньяку.
Розслідування почалося в грудні 2016 року, коли посол Росії в Аргентині Віктор Коронеллі виявив 12 валіз із наркотиками в будівлі посольської школи.
У справі про переправлення наркотиків затримано колишнього співробітника посольства в Аргентині Алі Аб'янова, а також Володимира Калмикова та Іштимира Хуздамова, які прийшли по валізи. В Аргентині заарештували Івана Близнюка та Олександра Чикала, які відомі як керівники фонду MORAL.