$40.64 €43.47
menu closed
menu open
weather +21 Київ

Петиція з вимогою скликати трибунал для Путіна набрала понад 1 млн підписів

Петиція з вимогою скликати трибунал для Путіна набрала понад 1 млн підписів Петицію "Віддати Путіна під суд", створену півтора тижня тому, підписало майже 1,39 млн людей
Фото: EPA
Більше ніж 1 млн осіб підписали петицію, опубліковану на сайті Avaaz, із вимогою притягнути президента Росії Володимира Путіна до відповідальності за воєнні злочини в Україні.

Петицію "Віддати Путіна під суд" було створено 14 березня. Станом на 24 березня під нею підписалося майже 1,39 млн людей. Її автори ставлять за мету зібрати 1,5 млн підписів.

"Путін просто на наших очах вчиняє "найвищий міжнародний злочин – агресію". Є потужний спосіб притягнути його до відповідальності: новий трибунал у стилі Нюрнберга, щоб переслідувати його особисто за цей мерзенний вчинок", – указано в петиції.

Платформа Avaaz пообіцяла працювати з відомими експертами, щоб досягти створення такого трибуналу, якщо петиція набере необхідну кількість голосів.

Скріншот: secure.avaaz.org Скріншот: secure.avaaz.org

На сайті Justice for Ukraine, присвяченому петиції, пояснили, що нині Міжнародний кримінальний суд (МКС) розслідує воєнні злочини, скоєні внаслідок нападу Росії на Україну. Однак є проблема зі злочином агресії, оскільки передати таку справу в МКС може тільки Рада Безпеки ООН, але Росія в цьому органі має право вето.

"Тому ми закликаємо до створення міжнародного трибуналу, щоб судити президента Путіна за злочин агресії. Це не нова ідея: 80 років тому світові лідери зустрілися в Лондоні, щоб створити правову основу для судового переслідування злочинців Другої світової війни. Ця правова база привела до Нюрнберзького процесу, під час якого було засуджено 161 воєнного злочинця", – пояснили автори ініціативи Justice for Ukraine.

Серед відомих підписантів петиції, як повідомляють на сайті Justice for Ukraine, – колишні президенти та прем'єр-міністри низки країн, зокрема колишній президент України Віктор Ющенко, колишня президентка Литви Даля Грібаускайте, колишні президенти Грузії Михайло Саакашвілі та Георгій Маргвелашвілі, колишні президенти Болгарії Петро Стоянов та Росен Плевнелієв, колишній президент Болівії Хорхе Кірога Рамірес, президенти Латвії Вайра Віке-Фрейберга, Валдіс Затлерс і Раймонд Вейоніс, колишній президент Румунії Еміль Константінеску, колишній президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес, колишні прем'єр-міністри Великобританії Гордон Браун і Джон Мейджор та інші.

Крім того, серед підписантів є юристи, які спеціалізуються на міжнародному праві: королівські адвокати Філіп Сендс і Хелена Кеннеді, колишній прокурор Нюрнберзького військового трибуналу Бенджамін Ференц, колишній голова Європейського суду з прав людини Ніколас Братца.

Експерт із міжнародного права пояснив "Русской службе BBC", що розслідування агресії в межах такого трибуналу могло б доповнити розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, якими займається МКС. На думку експерта, такий трибунал можна створити в юрисдикції України як потерпілої сторони, а міжнародну легітимність та авторитет йому може надати угода між Україною та Генеральною Асамблеєю ООН або з низкою держав-засновників. До складу суду, як вважає експерт, мають увійти українські та міжнародні судді. Працювати трибунал може як на території України, так і за її межами, наприклад у Гаазі чи Нюрнберзі.

Телерадіокомпанія зазначила, що після 2002 року, коли розпочав роботу МКС, спецтрибунали створювали неодноразово. Зокрема, 2003 року уряд Сьєрра-Леоне та ООН створили спеціальний суд для переслідування винних за злочини під час громадянської війни у Сьєрра-Леоні. У 2012 році за воєнні злочини на цій території було засуджено колишнього президента Ліберії Чарльза Тейлора.

Контекст

Україна не ратифікувала Римський статут (це міжнародний договір, який започаткував Міжнародний кримінальний суд), однак 2015 року повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних від моменту початку агресії РФ.

МКС розпочав попереднє вивчення ситуації в Україні у квітні 2014 року. У 2016 році було опубліковано попередній звіт канцелярії Міжнародного кримінального суду у справі "Ситуація в Україні". У документі вказано, що "ситуація на території Криму та Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною та Російською Федерацією". Після оприлюднення звіту РФ заявила про бажання вийти з Римського статуту.

Наприкінці 2020 року МКС дійшов висновку, що дії, які є воєнними злочинами та злочинами проти людяності, "було скоєно в контексті ситуації в Україні", і вирішив, що підстави для розслідування є, повідомила тодішня прокурорка МКС Фату Бенсуда.

Колишній заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов розповів у квітні 2021 року, що Україна надіслала у МКС 19 повідомлень, пов'язаних із російською агресією.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке відбулося в лютому 2022 року, прокурор МКС Карім Хан ініціював нове розслідування. Він заявив, що є достатні підстави вважати, що в Україні було скоєно як воєнні злочини, так і злочини проти людяності. На сьогодні вже 41 країна звернулася до МКС із вимогою розслідувати злочини в Україні.

Після нападу РФ на Україну президент США Джо Байден назвав Путіна воєнним злочинцем.