-2 Київ
Станом на 9 вересня Польща видала білорусам 234 гуманітарні візи. Про це повідомило Polskie Radio з посиланням на слова віцеміністра закордонних справ Польщі Петра Вавжика.
За його інформацією, візи для громадян Білорусі видали в межах програми "Солідарні з Білоруссю", розпочатої польським урядом у серпні нинішнього року.
На цю програму, що передбачає допомогу для репресованих білорусів, стипендії та допомогу незалежним ЗМІ, польський уряд виділив 50 млн злотих (близько 370 млн грн), уточнив політик.
Вавжик підкреслив, що Польща не тільки надає Білорусі всебічну підтримку, а й визначає тон розмов у Євросоюзі про ситуацію в цій країні.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув нинішній президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. Усього під час акцій протесту затримали понад 10 тис. осіб. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Експерти Організації Об'єднаних Націй із прав людини повідомили, що їм відомо про 450 задокументованих випадків катувань і жорстокого поводження із затриманими в Білорусі під час акцій протесту.
Литва, Латвія та Естонія 31 серпня першими у світі запровадили персональні санкції для влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави зробили персонами нон ґрата 30 білоруських посадовців, включно з Лукашенком.
Окрім того, країни Балтії домовилися про припинення торгівлі електроенергією з Білоруссю після запуску Білоруської АЕС.
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися запровадити санкції проти білоруських високопосадовців через фальсифікації виборів і насильство проти мітингувальників. Вони почнуть діяти не пізніше ніж 21 вересня, говорив міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржичек.
