-1 Київ
Протягом багатьох років Росія просувала ПВК "Вагнер" серед авторитарних лідерів Африки як грізну силу, яка могла б захистити владу лідерів і допомогти їхнім арміям відвоювати території у збройних угруповань, ідеться в публікації. Але велика поразка ПВК на півночі Малі продемонструвала, що її реальні можливості можуть бути завищеними й не відповідати амбіціям одного з найближчих африканських партнерів групи.
Поразка стала найбільшою для ПВК "Вагнер" на африканській землі й однією з найсмертоносніших за всю її історію за межами України. Наслідки поширилися й на російський тил, оскільки родичі найманців звинуватили ПВК "Вагнер" у тому, що їх не повідомили про загибель їхніх близьких, пише видання.
За допомогою супутникових знімків, фото й відео з місця бою, які опублікували повстанці, а також інтерв'ю з учасниками битви й місцевими жителями The New York Times відновила хронологію подій, які передували розгрому російської колони, і реконструювали сам бій.
У липні найманці та малійські солдати звернули увагу на один із віддалених оплотів туарегів – місто Тінзауатен на кордоні з Алжиром. Туди вирушила колона із приблизно двох десятків автомобілів із солдатами, рухалася на північ. Тоді російський пропагандист Микита Федянін, який пізніше загинув, увімкнув свою натільну камеру. На одному із записів із неї видно, як вагнерівці допитують місцеву жительку й погрожують роздягнути її догола, якщо вона не дасть їм інформації.
Конвой продовжив рух і захопив кілька сіл і міст, але їхні легкі досягнення, за словами понад пів дюжини туарегів, які розмовляли із журналістами, були частиною плану. Вони відстежували пересування ПВК "Вагнер", вичікуючи відповідного моменту для удару. 24-го і 25 липня колона підірвалася на двох саморобних вибухових пристроях і була змушена зійти з головного маршруту через більш пересічену місцевість. На околиці Тінзауатена піщані дюни загальмували просування важкої бронетехніки.
Коли бої розгорілися і ПВК "Вагнер" зазнала перших втрат, її війська швидко викликали два вертольоти для евакуації поранених і вбитих. Але один гелікоптер розбився, діставши пошкодження від вогню туарегів. Тим часом почався піщаний шторм, і сепаратисти скористалися можливістю наблизитися. Буря не дала змоги росіянам викликати підкріплення. З одного боку на вагнерівців напали туареги, з іншого – пов'язані з "Аль-Каїдою" ісламістські бойовики, які час від часу співпрацюють із малійськими повстанцями проти урядових сил. Камера Федяніна зафіксувала хаос у лавах ПВК "Вагнер". Зокрема, на відео видно одного бійця, який намагається впоратися з, імовірно, несправним гранатометом. В іншому місці видно покинутий на відкритому просторі міномет. Зрештою сепаратисти змусили російську й малійську колону відступити на південь від Тінзауатена.
Колона застрягла у вузькому проході між піщаними дюнами. Як сказав один із командирів туарегів, вагнерівців загнали в пастку. За словами двох співробітників малійських служб безпеки, які говорили на умовах анонімності, під час битви ПВК "Вагнер" потерпала від поганої координації з урядовими військами й недооцінювала противника.
Видання підтвердило загибель щонайменше 46 бійців ПВК "Вагнер" і 24 союзних малійських солдатів, зіставивши деталі, побачені на кадрах трупів, такі як форма і татуювання, із зображеннями солдатів, коли вони були живими. Окрім загиблих, сепаратисти захопили в полон двох росіян і дев'ятьох малійців, а 12 трупів на кадрах із місця подій не можливо упізнати. Старший військовий радник сепаратистів повідомив виданню, що 18 сепаратистів убили й 45 – поранили.
