"Рада висловила занепокоєння щодо прогалин в інформації, наданої Білоруссю, та невідповідностей, які є у доказах, що були на час розслідування, щодо найважливіших аспектів фактичної реконструкції подій", – ідеться у повідомленні.
Згідно з пресрелізом, рада ICAO також висловила вдячність слідчій групі за вичерпний аналіз ситуації і констатувала, що загроза вибуху бомби на борту FR4978 була свідомо неправдивою.
Повідомлення свідомо неправдивої інформації, що загрожує безпеці повітряного судна, є правопорушенням відповідно до Монреальської конвенції, нагадали в організації.
У зв'язку з появою "певної нової інформації, що стосується подій та хронології інциденту FR4978", рада доручила групі з розслідування й надалі працювати з метою встановлення фактів, яких бракує, та їхнього зв'язку з поточними кримінальними та іншими розслідуваннями.
Рада доручила президентові ICAO передати остаточний звіт про розслідування генеральному секретареві ООН.
Група експертів ICAO склала звіт, як повідомляли, ґрунтуючись на даних та інформації, які надали їм країни. Текста звіту офіційно не публікували. За даними ЗМІ, експерти зробили висновок, що повідомлення про бомбу в салоні було "свідомо неправдивим", але "не змогли приписати скоєння цього акту незаконного втручання будь-якій особі або державі".
Контекст
Літак Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса, 23 травня 2021 року здійснив у Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про мінування (згодом вибухових речовин на борту судна не виявили). Для "супроводу" літака за дорученням Олександра Лукашенка, який перебуває при владі у країні, підняли винищувач білоруських ВПС. Після приземлення літака затримали білоруського журналіста Романа Протасевича, який летів цим рейсом, і його дівчину, росіянку Софію Сапегу.
Офіційно відомо, що Протасевича обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу Білорусі: розпалювання соціальної ворожнечі й розбрату, організація масових заворушень, організація групових дій, які грубо порушують громадський порядок. Сапезі висунули обвинувачення за сімома статтями: про розпалювання соціальної ворожнечі та розбрату, про організацію насильства та погроз щодо силовиків, чиновників, суддів; перешкоджання роботі журналістів, а також про незаконний збір і розповсюдження приватної інформації і персональних даних.
25 червня Слідком Білорусі повідомив, що Протасевич та Сапега уклали досудову угоду зі слідством. З огляду на це, "слідство визнало можливим" змінити їм запобіжний захід на домашній арешт.
Літак стояв в аеропорту Мінська понад шість годин. Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс повідомляв, що всього на борту перебував 171 пасажир із 18 країн.
Виконавчий директор Ryanair Майкл О'Лірі заявив, що вимушене приземлення в Мінську – це "захоплення і піратство, спонсоровані державою".
У зв'язку з інцидентом низка країн ввела санкції щодо Білорусі, а також обмеження на авіасполучення з Білоруссю. Кабмін України з 26 травня ухвалив рішення припинити авіасполучення з Білоруссю, а з 29 травня заборонив білоруським літакам використовувати повітряний простір України.
20 січня 2022 року міністерство юстиції США висунуло обвинувачення у повітряному піратстві чотирьом білоруським чиновникам та силовикам за неправдиве повідомлення про замінування для примусового приземлення пасажирського рейса Ryanair у Мінську.
-1 Київ
