+4 Київ
Президент Литви Гітанас Науседа висунув білоруську опозиціонерку Світлану Тихановську на Нобелівську премію миру, повідомило агентство Reuters із посиланням на два поінформовані джерела.
Науседа пішов на такий крок, щоб показати підтримку білоруського протестного руху і його вимог щодо проведення вільних президентських виборів у країні, повідомило одне із джерел.
Висунення кандидатів на Нобелівську премію миру цього року припинять 31 січня, переможця оголосять у листопаді. Серед кандидатів можуть бути члени національних парламентів, колишні лауреати і відомі вчені, підкреслило агентство.
Тихановська 19 січня закликала міжнародні організації допомогти в організації безпечного повернення додому для лідерів демократичних сил.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасники мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Тихановська живе в Литві відтоді, як утекла з Білорусі після президентських виборів. Генеральна прокуратура Білорусі 21 грудня минулого року відкрила проти політикині і кількох її соратників кримінальну справу. Опозиціонерці інкримінують ч. 1 ст. 361–1 Кримінального кодексу Білорусі (створення екстремістського формування і керівництво ним). Під цю саму статтю потрапили члени президії координаційної ради білоруської опозиції – Марія Колесникова, адвокат Максим Знак, ексміністр культури Павло Латушко, довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова і голова страйкового комітету Мінського тракторного заводу Сергій Дилевський.
Слідчий комітет Білорусі порушив справу щодо всіх членів координаційної ради за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу (змова з метою захоплення державної влади у неконституційний спосіб).
