-2 Київ
Президент Вірменії Армен Саркісян заявив про необхідність скликання позачергового засідання парламенту для обговорення ситуації в Нагірному Карабасі. Заклик Саркісяна публікує його пресслужба 13 грудня.
Таке рішення глава Вірменії ухвалив після того, як міноборони країни заявило про відновлення наступу азербайджанськими військовими в напрямку населених пунктів Беюк Таглар – Хцаберд.
Азербайджан пояснив це "провокаційними діями Єревана на звільнених територіях Нагірного Карабаху" і порушенням режиму припинення вогню.
"12 грудня ЗС Азербайджану, порушивши оголошений 9 листопада режим припинення вогню, захопили село Хін-Тагер у Гадрутському районі Арцаха і висунулися в бік села Хцаберд того самого району [...] Президент звертається до національних зборів терміново провести позачергове засідання (парламенту), на якому будуть обговорювати причини смтуації, що склалася у Гадрутському районі, та шляхи її вирішення", – ідеться в заяві президента.
Глава Вірменії попросив міноборони і міністерство закордонних справ країни довести до громадськості інформацію про ситуацію в Нагірному Карабаху, дії вірменської сторони щодо захисту населених пунктів та ефективного дотримання режиму припинення вогню.
Він додав, що уряд досі не відобразив "належно обставин і дій", початих Єреваном.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели й у Вірменії, і в Азербайджані. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Сторони кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередник) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців. Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міністерства оборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. У Вірменії станом на 14 листопада було відомо про 2317 загиблих військовослужбовців.
11 грудня парламент Азербайджану скасував дію воєнного стану у країні.
