$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Парламент Азербайджану скасував воєнний стан і проголосував за "День перемоги" у війні за Нагірний Карабах

Парламент Азербайджану скасував воєнний стан і проголосував за "День перемоги" у війні за Нагірний Карабах Алієв звинуватив владу Вірменії в "агресивній політиці"
Фото: EPA
Азербайджанський парламент сьогодні затвердив указ президента Ільхама Алієва від 7 грудня 2020 року "Про скасування воєнного стану". Депутати проголосували також у першому читанні за запровадження "Дня перемоги" в карабаській війні 8 листопада.

Міллі Меджліс (парламент) Азербайджану на засіданні у п'ятницю, 11 грудня, затвердив указ президента країни Ільхама Алієва про скасування чинного воєнного стану.

Цей режим діяв у країні із 28 вересня. У деяких містах і районах країни запровадили комендантську годину із 21.00 до 6.00.

"Затвердити указ президента Азербайджанської Республіки від 7 грудня 2020 року №1201 "Про скасування воєнного стану". Ця постанова набуває чинності із дня підписання", – написано в тексті рішення Меджлісу.

Азербайджанські депутати проголосували в першому читанні зміни до Трудового кодексу. Відповідно до них, запроваджують "День перемоги" 8 листопада (день, що передує визнанню "владою" Нагірного Карабаху втрати контролю над містом Шуша).

Запроваджений в Азербайджані "День перемоги", який на підставі указу президента Ільхама Алієва щорічно святкуватимуть на честь перемоги в карабаській війні, вважатимуть неробочим, уточнює агентство "Интерфакс-Азербайджан" 11 грудня.

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. людей. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії і оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію і авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Воєнний стан запровадили й у Вірменії. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленості про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розташовано 1960 російських миротворців.

Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай складним, але безальтернативним. Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

5 грудня стало відомо про домовленості Вірменії та Азербайджану щодо обміну полоненими у форматі "всіх на всіх". Про яку кількість полонених ідеться, поки що невідомо.

За даними міністерства оборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. У Вірменії станом на 14 листопада було відомо про 2317 загиблих військовослужбовців.

Виступаючи на військовому параді на честь перемоги у війні в Нагірному Карабасі, Алієв заявив, що влада Вірменії вигнала 100 тис. азербайджанців із їхніх земель, і звинуватив Єреван у веденні агресивної політики з 80-х років минулого сторіччя.