"Пригожину бунтувати можна, а Гіркіну за критику царя час сідати на пляшку". Соцмережі обговорюють затримання ексватажка бойовиків

Світ

21 липня стало відомо про затримання колишнього ватажка бойовиків "ДНР" Ігоря Гіркіна (Стрєлкова). Попередньо, його в РФ підозрюють в екстремізмі. В соцмережах – Facebook і Twitter – активно обговорюють цю ситуацію, "ГОРДОН" зібрав найяскравіші реакції.

Український політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко здивувався такому рішенню влади РФ.

"Заколот піднімав [ватажок визнаної у світі злочинною організацією ПВК "Вагнер" Євген] Пригожин, а заарештували Гіркіна-Стрєлкова. І це тоді як Гіркін засудив пригожинський заколот, і навіть вимагав покарання його учасників. А карають самого Гіркіна. Ось така справедливість по-путінськи", – написав він.

На думку Фесенка, річ у тому, що Гіркін, на відміну від Пригожина, критикує самого президента країни-агресора Росії Володимира Путіна.

"Критика Путіна в путінській Росії – це більший злочин, ніж озброєний заколот. Дивно навіть не це, а те, що Гіркіна так довго терпіли. І ось що цікаво. А може, Путін ще й видасть Гіркіна Нідерландам? Там на нього чекає в'язниця за МН17", – додав він.

"Бл...дь, невже посадять? Такий цінний постачальник крінжового контенту пропаде", – відреагував український журналіст Денис Казанський.

"А міг би сам в Гаагу – там в'язниці, кажуть, затишніші. Як і попереджав, розпочинаються репресії проти ура-патріотів. Конфлікти загострюються, напруга в системі зростає. Колись і Володимира Володимировича. Під білі руки, за шкірку з бункера", – написав російський опозиціонер Дмитро Гудков.

"От буває ж, що за хаотичного і нерозбірливого застосування зброї одна з куль випадково влучає у правильну ціль. В екстремізмі кого тільки не звинувачували в сучасній Росії, а от Стрєлкова-Гіркіна звинуватили, може, і не за те, але по суті правильно. Не дарма ж 17 листопада 2022 року Окружний суд Гааги визнав його винним у аварії літака Boeing 777 і засудив до довічного ув'язнення", – вважає російський правозахисник і дисидент Олександр Подрабінек.

Позаштатний радник з культури мера Дніпра Євген Гендін також вважає, що Гіркіна покарали за заколот Пригожина.

"Це що, невичерпне джерело позитивного настрою для багатьох українців тепер всьо?!" – пожартував український журналіст Мілан Леліч.

"Фраза "вигнали з борделя за бл...дство", здається, отримала чергове втілення", – прокоментувала українська блогерка Олена Монова.

Автор Twitter-акаунта "Вашингтонський Обком" відреагував на новину мемом про жабу та гадюку.

Український активіст Сергій Стерненко нагадав, що Гіркіна затримали у справі, заяву в якій написав ексвагнерівець.

"Бо Пригожину бунтувати можна, а Гіркіну за критику царя час сідати на пляшку", – додав він.

Контекст

Гіркін народився 1970 року в Москві. Брав участь у воєнних конфліктах у Придністров'ї та Боснії, а також у двох чеченських кампаніях, захоплюється військовою реконструкцією. Під час війни в Чечні, за даними російських правозахисників, викрадав і, ймовірно, мав стосунок до вбивства місцевих жителів.
За інформацією видання "Сноб", Гіркін з 1996-го до 2013 рік був співробітником Федеральної служби безпеки РФ. До 2014 року, за даними СБУ, Гіркін неодноразово бував в Україні.Востаннє він легально перетнув кордон України 26 лютого 2014 року – прилетів у Сімферополь. Під час анексії Криму Росією був радником глави окупаційної адміністрації Сергія Аксьонова.
У квітні 2014 року Гіркін переїхав на Донбас. Під його керівництвом 12 квітня бойовики захопили Слов'янськ Донецької області. 5 липня бойовики на чолі з Гіркіним покинули місто та переїхали в Донецьк. З травня до серпня 2014 року Гіркін називав себе "міністром оборони ДНР". На початку серпня стало відомо, що він склав повноваження й повернувся до Росії.
Гіркін перебуває в розшуку в Україні. Йому висунули підозри за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації), ст. 294 (масові заворушення), ст. 258 (терористичний акт), ст. 341 (захоплення державних чи громадських будівель або споруд).
17 листопада 2022 року Окружний суд Гааги визнав його, а також росіянина Сергія Дубінського й українця Леоніда Харченка відповідальними за катастрофу MH17.