0 Київ
Олександр Лукашенко не залишиться при владі в Білорусі, вважає російський історик, політичний аналітик Валерій Соловей.
"Це було очевидно вже першого тижня. Питання тільки стосувалося термінів, скільки він протримається. Зараз формула така, що він має піти до осені наступного року", – сказав аналітик в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.
За словами Солов'я, ще на рік при владі Лукашенко залишиться, якщо зможе "впоратися із внутрішньополітичною кризою".
"Його зустріч із [президентом РФ Володимиром] Путіним [у Сочі]... Там, крім того, що на поверхні було, – кредит, так? – було те, що залишилося в таємниці, те, чого нам не повідомляли. Це розмова про політичну ситуацію. Путін сказав: "У тебе два місяці для того, щоб ти врегулював". Але Лукашенко не знає як. У нього є формула компромісу, вироблена спільно із Кремлем: що, отже, він починає конституційну реформу, оголошує дострокові президентські вибори, сам на вибори не йде, йде інша людина... У Москви кандидат – [Віктор] Бабарико", – сказав Соловей.
Він висловив думку, що опозиціонери в Білорусі "не завжди ставленики [Москви], але вони пов'язані".
"Білорусь усе-таки дуже залежна від Російської Федерації, надзвичайно. Це стосується і істеблішменту, і опозиції, і суспільства загалом. Воно позитивно ставиться до Росії і до росіян. Тієї напруги, яка виникла між росіянами та українцями, на щастя, між росіянами та білорусами немає. Якщо тільки Москва дуже не постарається, не докладе надзвичайних зусиль... Але Кремль, навчений українським досвідом, уникає цих рішень", – пояснив він.
За даними Солов'я, Путін, який "мріяв перетворити Білорусь на західну провінцію, на західне генерал-губернаторство, раптом зрозумів, що це небезпечно і небажано", оскільки побачив, що зараз відбувається "кристалізація білоруської нації".
"Для цього, щоб перетворити її на войовничо налаштовану щодо Росії, треба зробити дрібничку – надати "братню допомогу ". І на це наші вже не готові йти", – додав Соловей.
У Сочі, за даними аналітика, Путін і Лукашенко також домовилися, що Москва наполягатиме на гарантіях безпеки для Лукашенка.
"Росія не хотіла б, щоб Лукашенка скинули внаслідок революції, хоча він категорично не подобається Путіну. Не хотіла б тому, що це вкрай небезпечний прецедент. Україна була дуже важким прикладом у цьому сенсі для Росії", – сказав Соловей.
Гордон запитав, хто, на думку аналітика, довше залишатиметься при владі – Путін чи Лукашенко.
"У мене відчуття, що як би вони не пішли майже одночасно. Причому, можливо, навіть у якійсь зв'язці. Але ситуація в одного з них усе-таки буде кращою, ніж в іншого. Усе-таки, знаєте, живому псові краще, ніж здохлому леву", – відповів Соловей.
"Медведчук привіз шамана з Амазонії, який провів обряд для Путіна і говорив, що Медведчук буде президентом". Повний текст інтерв'ю професора Солов'я Гордону
Інавгурація Лукашенка відбулася на тлі масових акцій протесту, які тривають у країні з 9 серпня. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента Білорусі сфальсифікували. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів затримали понад 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Путін був серед лідерів, які першими привітали Лукашенка з перемогою, – наступного дня після виборів, ще до оголошення офіційних результатів. Після виборів Лукашенко заявив про бажання "зберегти спільну батьківщину з Росією".
14 вересня в Сочі відбулася перша після президентських виборів у Білорусі зустріч Путіна і Лукашенка. На ній, зокрема, досягнули домовленості, що Росія надасть Білорусі "у цей складний момент" кредит у розмірі $1,5 млрд.
Після проведеної 23 вересня таємної інавгурації Лукашенка жителі Білорусі також вийшли на протести.
Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка. Глава МЗС України підкреслив, що приведення Лукашенка до присяги не означає його визнання легітимним главою білоруської держави.
