За даними підконтрольного Кремлю агентства ТАСС, Путін під час розмови знову виклав пропагандистські меседжі, що Росія в Україні нібито "веде боротьбу з нацизмом" і що в державній політиці України "значна роль неонацистів".
Президент РФ заявив, що Росія має намір продовжити "безкомпромісну боротьбу з бойовиками націоналістичних збройних формувань" в Україні.
Говорячи про переговори з Україною, Путін сказав, що важливими для РФ залишається кілька питань – демілітаризація та нейтральний статус України – "із тим, щоб із її території ніколи не йшла загроза для Російської Федерації". Він заявив, що ці завдання "буде у будь-якому разі виконано", а затягування переговорів призведе лише до того, що "у переговорній позиції з'являться додаткові вимоги до Києва".
Путін заявив, що війна в Україні, яку він називає "спеціальною операцією", "іде за планом" і що в Україні РФ знищує лише військову інфраструктуру. Твердження про ракетні обстріли та бомбардування Києва й інших українських міст "не відповідають дійсності і є елементами антиросійської дезінформаційної кампанії", сказав він.
Єлисейський палац на своєму сайті не повідомляв про деталі розмови, але його реліз цитують французькі ЗМІ, зокрема Ouest-France та Le Figaro.
Після розмови Макрон висловив стурбованість щодо ймовірної ескалації в Україні, оскільки Путін заявив про плани "взяти контроль над усією її територією". Президент Франції сказав, що Путін висловив "дуже велику рішучість" продовжувати наступ на Україну, і припустив, що "гірше ще попереду".
Макрон сказав Путіну, що той робить "велику помилку", продовжуючи війну в Україні.
Напередодні президент Франції звернувся до нації, його текст опубліковано на сайті Єлисейського палацу. Він назвав Росію агресором і наголосив, що її ніхто не атакує. Виправдання агресії боротьбою проти "нацизму" Макрон назвав "образою пам'яті й історії російського та українського народів, які разом боролися проти нацизму" під час Другої світової війни.
"Ця війна – плід духу помсти, народжений ревізіоністським прочитанням історії Європи", – переконаний Макрон.
Під час розмови з ним Путін розкритикував звернення та висловив свою незгоду з такою позицією, зазначили у Кремлі.
Це була третя розмова Путіна і Макрона від початку вторгнення Росії в Україну.
Контекст
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні, зокрема, реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Жертвами російської агресії стало, станом на 28 лютого, 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 людей. Станом на 2 березня загинула 21 дитина.
За інформацією президента України Володимира Зеленського, втрати окупантів станом на 2 березня становили приблизно 9000 осіб. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за даними міністерства оборони РФ на 2 березня, дістали поранення.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни наклали на Росію санкції. Обмеження, зокрема, стосуються великих російських банків, нафтового ринку Росії та низки наближених до Путіна бізнесменів, чиновників і їхніх дітей. Після того як Росія відмовилася припинити агресію проти України, ЄС, США, Великобританія та Канада вирішили занести до санкційного списку самого Путіна. Окрім того, санкції ввели проти Центробанку Росії (йому заборонили операції, пов'язані з управлінням резервами та активами, після чого рубль упав до історичного мінімуму), а деякі російські банки від'єднали від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.
Меморіали жертвам Голокосту, дослідники Другої світової війни, історики, які займаються вивченням геноцидів, засудили напад Росії на Україну. "Спроби Путіна спотворити та маніпулювати темою Голокосту, щоб виправдати незаконне вторгнення до суверенної демократичної країни, вкрай огидні. Символічно, що він починає наступ на Київ з удару по території Бабиного Яру, де відбувся найбільший злочин нацистів", – заявив голова наглядової ради меморіального комплексу "Бабин Яр" Натан Щаранський.