Путіну вигідно, щоб Лукашенко був ізгоєм

Світ

Президент Росії Володимир Путін зацікавлений, щоб Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, був ізгоєм для міжнародної спільноти. Таку думку висловив 29 травня в ефірі радіостанції "Эхо Москвы" її головний редактор Олексій Венедиктов.

"Зараз Путіну вигідно, щоб Лукашенко був ізгоєм. Із двох причин. По-перше, на тлі Лукашенка він сам має вигляд цілком європейського політика. Не скажу, що білий і пухнастий, але ось так. А по-друге, що слабкіший Лукашенко щодо Заходу і щодо населення, яке протестує, то швидше він притулиться до мене, до Путіна. Ну, до Росії", – сказав головний редактор.

За його словами, Лукашенко "тримає ключик до наступного етапу відновлення імперії", у якій зацікавлений глава Кремля.

"Для Путіна головне питання – інтеграція. Нехай і повільна", – пояснив Венедиктов, розмірковуючи про переговори президента РФ із Лукашенком.

Контекст

Переговори Путіна і Лукашенка в Сочі 28 травня тривали понад п'ять годин, розповіли у Кремлі. Вони обговорили ситуацію з літаком Ryanair, який примусово посадили в Мінську після нібито повідомлення про замінування. Також вони говорили про економічну співпрацю і "розвиток двосторонніх зв'язків".
Відносини міжнародної спільноти з Білоруссю зіпсувалися після інциденту з Ryanair. 23 травня літак, що летів з Афін до Вільнюса, екстрено приземлився. "Для супроводу" літака за дорученням Лукашенка підняли винищувач білоруських ВПС.
Після перевірки борту білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали одного із засновників білоруського опозиційного Telegram-каналу NEXTA, опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину, росіянку Софію Сапегу (у Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі, Лукашенко заперечує). Сапегу заарештовано, її і Протасевича визнали політв'язнями.
Увечері 24 травня з'явилося відео з Протасевичем, у якому він говорить, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську, співпрацює зі слідством і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську". У Європі зауважували, що на обличчі журналіста було видно сліди побиття.
Переслідування Протасевича пов'язують із Telegram-каналом NEXTA. Паблік здобув широку популярність улітку минулого року завдяки висвітленню і координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі й закликали негайно звільнити затриманих.
Росія і Білорусь більше ніж 20 років ведуть переговори про створення Союзної держави. Якщо сторони домовляться, економічні зв'язки між Москвою і Мінськом можуть зміцнитися до рівня Євросоюзу або навіть федеративних держав, зауважують російські ЗМІ.
Наприкінці 2018 року видання "Московский комсомолец" написало, що Лукашенко на переговорах із Путіним погодився на уніфікацію законодавства з РФ, створення єдиного парламенту, кабінету міністрів та інших органів влади, перехід на загальну символіку і єдину валюту.
У квітні 2019 року тодішній прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв сказав, що Білорусь отримала від Москви пропозиції щодо подальшої інтеграції з Росією в межах Союзної держави.
Лукашенко говорив, що Білорусь не збирається входити до складу інших держав, "навіть братської Росії", і що він не хоче увійти в історію як останній президент Білорусі. Водночас політик зауважував, що Білорусі "нікуди не дітися від дуже тісних і дружніх відносин" із Росією.
За даними агентства Bloomberg, Путін запропонував змінити конституцію РФ щодо обнулення своїх президентських строків після того, як Лукашенко відмовився створювати Союзну державу.
Переговори між Москвою і Мінськом активізувалися після президентських виборів у Білорусі 2020 року, які супроводжували масові акції протесту.
Під час зустрічі з Путіним у квітні 2021 року Лукашенко заявив, що Білорусь і РФ погодили 26–27 дорожніх карт з інтеграції на рівні урядів двох країн, "залишилося дві-три дуже серйозні програми економічного характеру, зокрема й оподаткування". За його словами, формалізувати всі домовленості, підписавши документи, країни зможуть восени після засідання Вищої державної ради Союзної держави.