Світ

Рада ООН із прав людини заснувала комісію з розслідування порушень в Україні

5 березня 2022, 05.54 Этот материал также можно прочитать на русском

Євгенія Філіпенко (друга праворуч) заявила, що загальний обов'язок усієї Ради ООН із прав людини – задокументувати злочини РФ та допомогти притягнути винних до відповідальності Фото: EPA

4 березня Рада ООН із прав людини підтримала створення комісії з розслідування порушень, скоєних під час воєнного нападу Росії на Україну, повідомляють на сайті ООН.

За резолюцію, яку подала Україна, проголосувало 32 країни, 13 країн утрималися, Росія та Еритрея проголосували проти.

Члени ради закликали до "швидкого і перевіреного" виведення військ та озброєних груп Російської Федерації з території України і безперешкодного забезпечення гуманітарною допомогою всіх нужденних.

"Мандат незалежної міжнародної комісії передбачатиме розслідування всіх імовірних порушень, зловживань та пов'язаних із ними злочинів, а також ухвалення рекомендацій щодо заходів притягнення до відповідальності", – ідеться в повідомленні.

Амбасадорка України в Женеві Євгенія Філіпенко заявила, що загальний обов'язок усієї Ради ООН із прав людини – задокументувати злочини РФ та допомогти притягнути винних до відповідальності. "Це єдиний спосіб гарантувати, що така обурлива зневага до прав людини ніколи не повториться в жодній точці світу", – сказала амбасадорка.

Представник РФ на засіданні Євген Устинов виступив проти створення комісії і сказав, що це "просто витрачання ресурсів". "Однак навряд чи це турбуватиме співавторів резолюції, будуть використовувати будь-які засоби, щоб звинуватити у тому, що сталося, Росію", – сказав він.

Рішення про започаткування комісії прокоментував президент України Володимир Зеленський.

"Вітаю заснування Радою ООН із прав людини міжнародної комісії з розслідування фактів російських воєнних злочинів проти українців. Докази будуть задокументовані для використання в міжнародних судах. Російські воєнні злочинці будуть покарані", – написав глава держави у Twitter.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 28 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців Зеленський востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Утрати російських окупаційних військ убитими, пораненими та полоненими перевищили 10 тис. осіб, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, іще 1597, за даними міністерства оборони РФ станом на 2 березня, дістали поранення.
Президент України повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна.