Радбез ООН на вимогу РФ обговорив диверсії на "Північних потоках". В ООН закликали не політизувати

Світ

26 серпня Рада Безпеки ООН провела засідання, присвячене диверсіям на газогонах "Північний потік" і "Північний потік – 2", які сталися 2022 року. Про це повідомила служба новин ООН.

У релізі вказано, що засідання скликали з ініціативи країни-агресора Росії, яка раніше виявляла певну "занепокоєність" у зв'язку з розслідуваннями інцидентів у Балтійському морі.

Помічник генерального секретаря ООН із питань Європи, Центральної Азії та Америки Мирослав Єнча погодився, що захист цивільної інфраструктури та безпека міжнародних вод мають вирішальне значення для регіональної торгівлі, безпеки і стабільності, але "ООН не має у своєму розпорядженні будь-яких додаткових подробиць того, що сталося, і не може перевірити або підтвердити ті чи інші заяви або повідомлення про інцидент".

Він розповів, що 22 серпня 2025 року представники Данії, Німеччини та Швеції у спільному листі в Радбез ООН надали оновлену інформацію про розслідування, яке проводить влада Німеччини.

У листі йдеться про те, що генпрокурор ФРН продовжує розслідування і їх "проводять неупереджено, незалежно і відповідно до основоположних принципів верховенства права", а також що в межах розслідування в Італії заарештовано громадянина України (за даними ЗМІ, це 49-річний Сергій Кузнєцов, він відмовився від екстрадиції у ФРН), наголосив помічник генсека ООН.

"У зв'язку із цим ООН не може коментувати поточні розслідування чи судові розгляди", – попередив він.

Єнча закликав "виявляти стриманість і терпіння, а також не політизувати питання і не робити припущення про якісь висновки чи події, пов'язані з поточним розслідуванням".

За його словами, "першорядне значення" мають співробітництво, довіра й діалог між усіма зацікавленими сторонами.

Контекст

"Північні потоки" – це газогони між РФ і Німеччиною, які пролягають дном Балтійського моря. Перший "Північний потік" зупинено, а "Північний потік – 2" не почав працювати через санкції.
У ніч проти 26 вересня 2022 року в економічній зоні Данії було зафіксовано витік на одній із гілок магістралі "Північний потік – 2". Пізніше схожі витоки було зафіксовано на обох нитках першого "Північного потоку". Незадовго до виявлення витоків шведські й данські сейсмологічні станції зафіксували підводні вибухи.
Міністри оборони Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії та Ісландії назвали подію диверсією. Країни, яких торкнувся інцидент, розпочали розслідування. На місці події було виявлено сторонні предмети, аналіз підтвердив залишки вибухових речовин.
Нелегітимний російський президент Володимир Путін заявляв, що пошкодження газогонів "Північний потік" і "Північний потік – 2" організували західні країни, а США "є головним вигодонабувачем". Західні країни свою причетність до інциденту заперечують. В Офісі президента України вважають, що диверсія на газогонах була вигідна країні-агресору Росії, і заперечують причетність Києва.
На початку 2024 року Данія та Швеція припинили розслідування вибухів на "Північних потоках", не назвавши винуватців інциденту.
14 серпня стало відомо, що через підрив "Північного потоку" прокуратура Німеччини видала ордер на арешт українця, який, як стверджують, останнім часом перебував у Польщі. У Варшаві підтвердили одержання від Німеччини ордера на арешт підозрюваного Володимира Ж., проте заявили, що він, імовірно, уже виїхав в Україну.