-1 Київ
"Ця подія важлива для всього українського суспільства. З одного боку, це несподівано. З іншого боку, це почесно і певною мірою є визнанням європейської і світової спільноти того, що ми – демократична держава, яка не просто поважає права й свободи людей, але має такі потужні організації, які їх захищають. Особливо зараз, під час агресії Росії проти України. "Центр громадянських свобод" у цьому випадку презентує фактично позицію України щодо захисту демократичних прав і свобод громадян", – вважає співрозмовник.
За його словами, зрозумілою є неоднозначна реакція українського суспільства на те, що премію вручили одночасно українській організації і представникам двох країн, які розв'язала війну проти України.
"Це просто інша логіка. Нам із нашою обпаленою війною психікою, травмованою свідомістю це трохи болісно. Ми дійсно несемо величезне навантаження цієї війни. Звичайно, через нашу оптику ми бачимо це інакше, ніж, скажімо, у мирній Європі. Це оптика людей, травмованих цією війною, які переживають страшні часи, і обурення, яке можна побачити у соцмережах, воно є закономірним. Але якщо подивитися очима іншого спостерігача, то є логіка", – сказав Козловський.
За його словами, не зовсім зрозуміло, чому Росії другий рік поспіль присуджують премію, – це "викликає певною мірою питання". Водночас співрозмовник вважає, що логіка Нобелівського комітету полягала у протиставленні досвіду правозахисної діяльності в Україні та країнах, які напали на Україну.
"Із погляду Нобелівського комітету (важко за них говорити, але там є різні тенденції і люди) логіка зрозуміла. Вони роблять фокус на Східну Європу. З одного боку, є Україна, де є справді демократія, де вільно працюють правозахисники. Їх ніхто не переслідує, їм надають різні майданчики, щоб вони озвучували свої ідеї, проводили свої акції. Щодо Росії та Білорусі, вони присудили премію тим, хто постраждав від режиму, – "Меморіалу", який заборонили у Росії, а від лукашенківського режиму – "Весна", її розгромлено, а її керівник перебуває у місцях позбавлення волі. Там переслідують права й свободи людей, і правозахисники за це страждають. Цей акцент – що маємо головну цінність – права та свободи людей, і ось так по-різному їх реалізують. Наскільки я розумію, в такий спосіб вони хотіли зробити послання свого роду Олександрові Лукашенку та Володимирові Путіну і "подарунок" Путіну на день народження. І так у них вийшло", – пояснив Козловський.
На його думку, присудження премії миру демонструє, що Україна, як і раніше, перебуває у фокусі уваги в Європі.
"Нам не завжди зрозуміла логіка, але ми намагаємося розв'язати цей вузол, як його формували у своїй свідомості [члени комітету], і розуміємо, що Україна є найважливішою в цій премії. Важливо, що є акцент на Україну. Що Україна не тільки не йде з поля зору світової громадськості, а навіть навпаки, до неї у такий спосіб приковують увагу. Це нагорода не главам уряду, не політичним діячам, а саме цивільним людям. Цей акцент Нобелівського комітету тут є головним", – наголосив Козловський.
Він розповів, що премію, як і належить, розділять між трьома лауреатами. На церемонію вручення вирушить керівниця "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук.
"Вона віддала всю себе цій справі. Вона жертовна людина з добрим серцем, яка пропускає через себе трагедії людей, які шукають захисту і хочуть, щоб їх почули. Вона є їхнім голосом. Усі співробітники центру гідні премії. Матвійчук нещодавно виступала в ООН і буквально кілька днів тому здобула альтернативну Нобелівську премію. Це, можна сказати, подвійний успіх", – резюмував Козловський.
