Потужності вибухових пристроїв у посилках було досить, щоб знищити вантажний літак, якби вони здетонували в польоті. Видання нагадує, що розслідування вибухів 2024-го вивело на мережу диверсантів, пов'язану із країною-агресором Росією. У них виявили ще 6 кг вибухівки.
Financial Times зазначає, що це могло б завдати більших збитків авіаційній галузі, ніж будь-який інший теракт з часів атак на Світовий торговий центр 11 вересня 2001 року.
Це лише один епізод ширшої прихованої кампанії саботажу, яку європейські спецслужби пов'язують із Москвою, ідеться у статті. За останній рік запобігли спробам влаштувати аварії поїздів, підпали торговельних центрів, вивести з ладу дамби й отруїти водопостачання. Експерти зазначають: масштаби загрози можна порівняти з радикальним тероризмом, який багато років залишався головним фокусом європейських розвідок.
За даними спецслужб, Росія намагається заново впровадити підготовлених агентів після масового висилання, а також використовує набраних в інтернеті виконавців – молодих людей із посвідкою на проживання в ЄС, мотивованих грошима, які не мають прямих зв'язків із Москвою. Такий підхід дає змогу проводити атаки широко й масово, хоча знижує контроль і точність операцій.
Європейські спецслужби фіксують розвідувальну активність, зокрема знімання мостів, залізничних вузлів і спроби перекидання "неактивних" диверсантів. На тлі цих даних деякі держави трактують ситуацію як рух до "передвоєнної фази" – поєднання дрібних прихованих атак і зухваліших дій, розрахованих на залякування й перевірку вразливостей.
Офіцери НАТО й національні розвідки обговорюють жорсткіші відповіді на приховану російську активність: від посилення санкцій – до кібероперацій. Проте країни ЄС побоюються ескалації. Водночас, за словами експертів, Москва використовує кожну виявлену слабкість, збільшуючи тиск.
Це вже не приховані дрібні провокації, а форма війни проти Європи, попереджають аналітики.