$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather -1 Київ
languages

РФ запропонувала США додати в обмін ув'язненими ексофіцера ФСБ, засудженого за вбивство чеченського командира у Берліні – ЗМІ

РФ запропонувала США додати в обмін ув'язненими ексофіцера ФСБ, засудженого за вбивство чеченського командира у Берліні – ЗМІ

До довічного ув'язнення Красікова за вбивство Хангошвілі засудив суд у Берліні 15 грудня 2021 року


Фото: EPA
Російська влада на початку липня пропонувала США додати в обмін в'язнями експолковника ФСБ Вадима Красікова, засудженого в Німеччині за вбивство колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі.

Про це 29 липня повідомив CNN із посиланням на джерела.

За інформацією співрозмовників телеканала, американській стороні запит здався проблемним – він надійшов через неофіційний канал, який використовує ФСБ, окрім того, Красіков перебуває під вартою в Німеччині.

Тому влада США не розглядала запит РФ як офіційну відповідь на пропозицію Вашингтона Москві щодо обміну ув'язненими. 27 липня CNN із посиланням на джерела повідомило, що адміністрація президента США Джо Байдена запропонувала Росії обміняти американських громадян Пола Вілана і Бріттні Грайнер на росіянина Віктора Бута, який у США відбуває 25-річний строк ув'язнення за обвинуваченням у торгівлі зброєю (Бута заарештували 2008 року, а 2012-го йому ухвалили вирок).

За даними джерела CNN в уряді Німеччини, США звернулися до влади ФРН із запитом про готовність додати Красікова в обмін.

Співрозмовник телеканала зазначив, що ці обговорення не виходили на найвищий рівень уряду ФРН, тож потенційного видавання Красікова серйозно не розглядали.

Російські державні ЗМІ (зокрема, агентство "РИА Новости"), повідомляючи про пропозицію РФ із посиланням на CNN, уперше назвали Вадима Красікова його справжнім іменем, зазначив у Twitter журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв.

"Очевидно, що маски знято. [Президент РФ Володимир] Путін хоче повернути своїх убивць", – вважає Грозєв.

Колишнього морського піхотинця Вілана затримали в Москві у грудні 2018 року й обвинуватили у шпигунстві. 2020 року Вілана визнали винним і засудили до 16 років колонії суворого режиму. Баскетболістку Грайнер затримали у лютому 2022-го в аеропорту "Шереметьєво". У її багажі виявили картриджі для вейпу з гашишною олією – ця речовина легальна у багатьох штатах США, але заборонена в Росії. Спортсменку обвинувачують у контрабанді наркотиків.

Держсекретар США Ентоні Блінкен 29 липня за підсумками "прямої та відвертої" телефонної розмови з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим заявив, що "натиснув на Кремль" у питанні звільнення Вілана та Грайнер.

Блінкен відмовився розповісти, чи вважає РФ таку пропозицію прийнятною. Він залишив без коментарів запитання, як Лавров відреагував на неї. "Було важливо, щоб він почув про це безпосередньо", – сказав держсекретар.

Контекст

23 серпня 2019 року кілер на велосипеді під'їхав до Гангошвілі й убив його кількома пострілами. Злочинця затримали німецькі поліцейські. Журналісти з'ясували, що справжнє прізвище затриманого – Красіков і він пов'язаний зі спецпідрозділом ФСБ.

У червні 2020 року влада Німеччини висунула йому обвинувачення в убивстві та незаконному володінні зброєю. Він прийняв замовлення на вбивство Хангошвілі від відомств, які підпорядковуються уряду Російської Федерації, ішлося у заяві прокуратури ФРН.

Путін стверджував, що Хангошвілі – "кривавий бойовик", нібито причетний до вибухів у московському метро.

У жовтні 2020 року в Берліні почався суд над Красіковим, йому зачитали текст обвинувачення в убивстві Хангошвілі.

15 грудня 2021 року суд у Берліні заочно засудив до довічного ув'язнення Красікова (до Німеччини він в'їхав за документами, виданими на ім'я Вадима Соколова). Росіянин не опротестував вироку у визначений строк.

Довічного ув'язнення для Соколова-Красікова вимагала федеральна прокуратура Німеччини. Вона припускала, що відповідач виконував замовлення "державних органів РФ".

Хангошвілі – етнічний чеченець, який народився у Панкіській ущелині (Грузія). За даними "Немецкой волны", він мав грузинський паспорт на ім'я Торнік Кавтарашвілі. Під час Другої чеченської війни командував одним із підрозділів, який воював проти Росії, пізніше співпрацював зі спецслужбами Грузії. 2015 року у Тбілісі на Хангошвілі вчинили замах. Після цього він виїхав в Україну, а потім – у Німеччину.