"Цей персонаж ще вбив одного бізнесмена 2013 року, ще брав участь у вбивстві абсолютно неповинного ні в чому етнічного росіянина 2008 року. Це те, що ми теж виявили в [російській] Республіці Карелія. Мабуть, він узагалі не замислюється, кого вбиває", – сказав він.
За словами розслідувача, убивця Хангошвілі "одержує інструкції від своїх кураторів і це робить, тому він не може бути доброю людиною апріорі".
Грозєв вважає, що до вбивства Хангошвілі причетна група вбивць, які працюють на ФСБ. Він, зокрема, розповів, що Красіков за кілька тижнів до поїздки до Німеччини заради вбивства бував на базах ФСБ, зокрема на закритій базі в Балашисі в Підмосков'ї, де навчають стрілянини в екстремальних умовах.
Контекст
23 серпня 2019 року кілер велосипедом під'їхав до Хангошвілі та вбив його кількома пострілами. Злочинця затримали німецькі поліцейські. Журналісти з'ясували, що справжнє прізвище затриманого – Красіков і він пов'язаний зі спецпідрозділом ФСБ.
У червні 2020 року влада Німеччини висунула йому обвинувачення в убивстві та незаконному володінні зброєю. Він прийняв замовлення на вбивство Хангошвілі від відомств, які підпорядковані уряду Російської Федерації, ішлося в заяві прокуратури ФРН.
Президент РФ Володимир Путін стверджував, що Хангошвілі – "кривавий бойовик", нібито причетний до вибухів у московському метро.
У жовтні 2020 року в Берліні розпочали суд над Красіковим, йому зачитали текст обвинувачення у скоєнні вбивства Хангошвілі.
У березні 2021 року Україна передала Німеччині докази у справі про вбивство Хангошвілі, виявлені під час спецоперації в Харкові.
15 грудня Красікова визнали винуватим у цьому вбивстві й засудили до довічного ув'язнення.
Хангошвілі – етнічний чеченець, який народився в Панкіській ущелині (Грузія). За даними "Немецкой волны", він мав грузинський паспорт на ім'я Торніке Кавтарашвілі. Під час Другої чеченської війни командував одним із підрозділів, який воював проти Росії, пізніше співпрацював зі спецслужбами Грузії. У 2015 році у Тбілісі на Хангошвілі скоїли замах. Після цього він поїхав в Україну, а потім – у Німеччину.
-2 Київ
