Саркісян закликав змінити конституцію Вірменії і повернути президентське правління

Світ

Вірменія має змінити конституцію і знову стати президентською республікою. Про це, виступаючи через відеозв'язок під час Катарського економічного форуму, заявив 21 червня президент країни Армен Саркісян, повідомило в Telegram "Sputnik Армения".

За словами Саркісяна, у республіці потрібно почати реформи, які "залучать у країну нові технології, що базуються на штучному інтелекті, відкривши двері для величезної вірменської діаспори".

Але перед цим потрібно поміняти основний закон країни, "оскільки з нинішньою конституцією Вірменія не є ні президентською, ні парламентською республікою, коли править прем'єр-міністр", зазначив глава держави.

На думку Саркісяна, "вийшло так, що у людей є велика влада, але немає відповідальності".

У Вірменії у вихідні відбулися дострокові парламентські вибори, на яких перемогла партія виконувача обов'язків прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна "Громадянський договір".

Згідно з даними ЦВК, вона набрала 53,92% (687 251) голосів виборців, блок другого президента Роберта Кочаряна "Вірменія" здобув підтримку 21,04% (268 165) громадян країни, блок колишнього глави Служби нацбезпеки Артура Ванецяна і третього президента республіки Сержа Саргсяна "Честь маю" – 5,23% (66 633). Інші політичні сили набрали менше ніж 4% голосів виборців.

Прохідний бар'єр до парламенту Вірменії становить 7% голосів для політичних блоків і 5% – для партій.

Водночас, згідно з виборчим законодавством республіки, в парламенті Вірменії має бути щонайменше три політичні сили. Отже, в Національних зборах буде представлено блок "Честь маю", який набрав найбільшу кількість голосів серед тих політичних сил, які не пройшли в парламент.

Пашинян 21 червня заявив, що очолювана ним партія "Громадянський договір" самостійно сформує новий уряд республіки.

"Згідно з опублікованими ЦВК попередніми результатами виборів, партія "Громадянський договір" матиме конституційну більшість у новообраному парламенті (щонайменше 71 депутат зі 105) і сформує уряд під моїм керівництвом", – зазначав Пашинян.

Зі свого боку у блоці "Вірменія" не визнали результатів парламентських виборів і заявили, що звернуться до Конституційного суду республіки.

Контекст

Пашинян очолює уряд Вірменії із травня 2018 року. Він прийшов до влади внаслідок масових акцій протесту.
У 2020 році у Вірменії загострилася політична криза після того, як опозиція закликала Пашиняна піти у відставку через підписання угоди про припинення війни в Нагірному Карабасі. Згідно з документом, Нагірний Карабах передав Азербайджану п'ять районів, а вірменська армія змушена була покинути регіон. Відставку уряду Пашиняна підтримував і президент Армен Саркісян.
18 березня 2021 року Пашинян оголосив позачергові парламентські вибори.
25 квітня Пашинян подав у відставку. 3 травня його на спеціальному засіданні парламенту вперше відмовилися призначити главою уряду, 10 травня – вдруге. Це було необхідно для проведення нових виборів.
До 2015 року у Вірменії діяла конституція, ухвалена 1995 року і схвалена на референдумі в листопаді 2005 року. Згідно з нею, Вірменія була унітарною державою з президентською формою правління.
У грудні у країні відбувся референдум, за підсумками якого Вірменія перейшла на парламентську форму правління. Згідно з проєктом змін до конституції, президента Вірменії обирають не на п'ять років прямим всенародним голосуванням, а на сім – депутати парламенту та представники органів місцевого самоврядування. Крім того, президента не можна обирати більше ніж один раз і він не може перебувати в будь-якій партії. Вищим органом влади став уряд, якому підпорядковані збройні сили. Фактичним керівником Вірменії став прем'єр-міністр, якого призначає президент із кандидатів від партії або блоку, які перемогли на парламентських виборах.