За словами Щаранського, перша зустріч відбулася, коли Путін іще був головою ФСБ (цю посаду він обіймав у 1998–1999 роках), а потім було ще кілька, коли Путін уже був президентом (тобто після 2000 року). Щаранський у різні роки займав різні міністерські крісла в Ізраїлі: був міністром промисловості та торгівлі (1996–1999), главою МВС (1999–2000), міністром будівництва (2001–2003), міністром у справах Єрусалима (2003–2005).
"До того ж зустрічалися ми переважно з його ініціативи. Згодом мене просив і ізраїльський уряд обговорювати з ним питання антисемітизму, питання Ірану... Але чимало і з його ініціативи, оскільки він хотів показати Заходу, що минуле – це минуле. Він мені відкрив архіви моєї справи і якось сказав: "Я вас поважаю не тому, що ви ізраїльський міністр, а тому, що я читав протоколи ваших допитів". Великий комплімент він хотів зробити", – припустив Щаранський.
За його спогадами, на зустрічах було очевидно, що Путін у минулому – офіцер КДБ, "який постійно вивчає і перевіряє людей на слабкість".
Остання зустріч із Путіним, за словами Щаранського, відбулася років 15 тому.
"Треба сказати, що це був усе-таки період життя Путіна – молодого президента, який посилено шукав визнання. Йому було дуже важливо, що Росія втратила статус великої держави, його начебто в цьому клубі президентів не дуже приймають – і ось він дуже хотів через мене передати відповідні послання президенту [США Джорджу] Бушу, американським сенаторам: "Дивіться, ми вже зараз інші". Тобто не те що він... Він не підлещувався, звісно. Але він намагався домогтися того, щоб його визнали як одного із цього клубу", – сказав Щаранський.
Але незабаром, за його спостереженнями, Путін почав змінюватися.
"До речі, коли почалася зміна, я перестав із ним зустрічатися, навіть коли він приїжджав до Ізраїлю. Я уникав, знаходив приводи не зустрічатися. Оскільки потім занадто багато треба всім моїм друзям-дисидентам пояснювати, як я із цією людиною сиджу разом", – розповів політик.
Щаранський вважає, що із часом Путін вирішив, що жодне визнання йому не потрібне, тому що в різних країнах політики приходили й ішли, а він залишався на своїй посаді, а головна його місія – це " відновлення великої держави".
"Путін вважає, що він, так би мовити, єдиний справжній постійний лідер у цьому світі, а решта приходять і йдуть, тому, як справжній пахан, він знає, що може залякати: "Я тобі самою злістю горло переріжу, і всі ці інтелігенти навколо будуть мене боятися". Це його початкова позиція, з якою він розпочав цю війну з Україною, а потім з'ясували, дякувати богу, [що] багато в чому [він] помилився", – сказав політик.